Життєві історії
— Ганнусю, ти всі свої речі зібрала? – сусідка, тітка Зіна, зайшла в кімнату, де на ліжку сиділа Аня. – Готова? До чого вона готова? Жити без мами?
Даша йшла з батьківських зборів. Знову Вову насвариоа вчителька, домашні завдання не робить, огризається. Що з ним відбувається останнім часом, якийсь розсіяний, нічого не розповідає. Потрібно щоб чоловік
Анатолій прокинувся від човгання ніг. Теща з самого ранку збиралася до церкви на службу. Не було жодної неділі, щоб вона хоч раз пропустила «обідню». Так називала вона завжди
За день до весілля підслухала розмову нареченого по телефону. І на весіллі влаштувала таке, що всі гості були приголомшені — Христинка, я не можу повірити! Невже я завтра
Магазин, де працювала Вірочка, стояв у центрі селища міського типу в Сумській області. Неподалік розташовувався гуртожиток місцевого училища, звідки іноді приходили студенти за цукерками, шоколадом, пряниками і напоями,
— А дім батьків ділити не будемо! Він – мій! – Михайло встав. Стиснувши кулаки, він обперся ними об стіл і навис над сестрами і братом. – Сперечатися
— Яку частку? Ця квартира мені від батьків дісталася ще до знайомства з вашим сином, – дивувалася Олена. — Таку частку! Ремонт хто в тебе тут робив? Олексій
Катя, студентка випускного курсу художнього училища, приїхала влітку погостювати в село до бабусі її подруги. Липень стояв спекотний і сонячний, і дівчині хотілося надихатися свіжим повітрям, написати якомога
— Це всі гроші? — Ірина з подивом подивилася на чоловіка, — і заради цього ти днями і ночами на роботі? — Тобі скільки не дай все одно мало, — відповів Олег.
Пиріжки смачні, з тонкого тіста, вони надувалися такими пухкими, золотистими кульками, вона обережно брала їх і перевертала, щоб засмажити інший бік, а потім витягала зі сковорідки і перекладала