Головна

Життєві історії

Вона прийшла пізно, а в самої очі шалені-шалені. — Знаю, що тобі вже доповіли, тим краще. Я люблю його, а він мене. Борис залишиться тут, зі мною. Думаю, тобі краще поступитися нам будинком. Мені з дітьми переселятися складно буде, а ти один, тобі легше, – нахабно заявила Марина чоловікові. — З глузду з’їхала! У нас троє дітей, тобі погано живеться? Я тебе не відпущу, з роботи звільняйся і сиди вдома, – Юрій уперше підвищив голос на дружину
Життєві історії 0
Історія, яку я хочу розповісти, трапилася в середині 80-х років. Звичайно, на погляд молодих, це дуже давно, а мені здається, що 80-ті роки були зовсім недавно. *** —
— У всіх не надто розумних невісток завжди погані свекрухи, так і моя невістка перестала спілкуватися зі мною, і навіть загрожує синові розлученням
Життєві історії 0
У всіх не надто розумних невісток завжди погані свекрухи. Так і моя невістка перестала спілкуватися зі мною, і навіть загрожує синові розлученням. А все моє піклування і доброта
— Прийшла до матері, повідомила, що чекає дитину. Мати її прийняла, не лаяла, щоби знову не пішла, допомагала з онукою, повністю запеспечувала їх.
Життєві історії 0
У моєї подруги єдина дочка не виправдала надії матері, яка вклала у її виховання та навчання всі сили. Ростила її, нічого не шкодуючи. Чоловік загулював з друзями, на
— Вам Бог обов’язково допоможе! Бабуся каже, що він добрим помагає. А ви дуже добра!
Життєві історії 0
— Дівчата, чули? До Андріївни, кажуть, онука привезли! — У неї є онук? Звідки? — Так, мабуть від Світлани! — Якої Світлани? Вона кілька разів приїжджала, завжди одна.
— Тридцять років. Розлучена. Бездітна. Ось вона кинула око на Олексія Андрійовича, це точно. І хвостом вона перед ним крутила. Це я теж бачила на власні очі. Весь колектив бачив. Але потім… потім стало цікаво
Життєві історії 0
— Я не хочу сваритись! Я хочу зрозуміти, що відбувається. У тебе інша? — Не вигадуй. Ти знаєш, я не зміг би! — обличчя Олексія змінилося. — І я так думала.
Мама працювала заради житла, у них із сином була кімната у гуртожитку, потім кімнату дозволили приватизувати — своє житло! Яке щастя!
Життєві історії 0
Один син вигнав свою матір із дому. Розсердився і вигнав. Вона щось не так сказала, вже й згадати потім не могла, що саме. Але прийшла не вчасно, принесла
— Я твоя мати, а не чужа людина, – обурилася Надія Іванівна. – Маю повне право знати, як ви тут живете. До речі, я б до твого чоловіка уважніше придивилася. От скажи, навіщо йому костюм супергероя? — Мамо, який жах, ти рилася в нашій спальні, так?! Ще й у речах Петра? – закричала Лера. – Усе ясно, розмовляти марно. Давай мені сюди ключі. Сподіваюся, ти не зробила собі дублікат. Бо охорона знову приїде, більше твої візити сюди безкарними не будуть
Життєві історії 0
— Мамо, дивись, квіти треба полити кілька разів за нашу відсутність, – пояснювала Лера Надії Іванівні. – Кота годувати самій не треба, тільки досипати. Там автоматична система, у
— Злодійка! Украла в мене сина. А подивитися на малюка хотілося. Клавдія Семенівна зробила це потайки. Серце відгукнулося хворобливою заздрістю, коли вона спостерігала, як Поліна Андріївна няньчить її онука. — Була б у Іванка інша дружина, і я б любила хлопчика. Так ця, погань, позбавила мене і сина, і онука. І звичне почуття неприязні й ненависті розгоралося в душі з новою силою. Полюбити дитину Тетяни Клавдія Семенівна не могла – це було для неї за межею дозволеного
Життєві історії 0
У будинку Клавдії Семенівни трагедія. Єдиний син Іван одружився з дівчиськом із сусіднього села. Одружився, не запитавши благословення в матері. —Ти навіщо привів цю Таньку? Вона жебрачка, без
За два роки, забравши сина, Таня поїхала кудись в інше місто, до бабусі чи тітки, Ганна Василівна так і не зрозуміла, бо і з батьками недолугого чоловіка Тетяна всі зв’язки обірвала. Так і не дізналися вони, як склалося життя Тетяни й онука надалі. А ось Гриша продовжив жити весело і безтурботно. Не маючи ні постійної роботи, ні постійної жінки, ні постійного житла. Час від часу з’являвся у батьків, відіспатися, від’їстися, перехопити грошей і пропадав знову. Зараз Григорію було сорок п’ять, а мав він не кращий вигляд, ніж ровесники Ганни Василівни. З’являвся Григорій у матері завжди стабільно в день пенсії
Життєві історії 0
Важко зітхнувши, Ганна Василівна прибрала до холодильника запечену курку, що вже охолола. Там же в холодильнику стояли дві салатниці з нехитрими салатами, нарізані акуратними шматочками сир і ковбаска,
Про стару, яка живе на околиці міста і займається чаклунством, Марина знала давно. Підслухала якось розмову матері з приятелькою. Та, розповідала, що відьма і приворожити може, і допомогти розбагатіти, і багато всього. Мати тоді уважно слухала і кілька разів перепитала адресу, щоб записати, вони тоді ще жили в старій двокімнатній квартирі, і мати загорілася ідеєю розбагатіти. Марина, щоправда, не знала, чи їздила мати потім до тієї старої баби, але гарний спадок батько отримав якраз десь за півроку, після розмови
Життєві історії 0
— Не буде тобі з ним щастя. Інший тобі по долі йде. – Баба уважно дивилася на Марину. Дівчина ще сильніше зіщулилася під вагою цього погляду. — Як

You cannot copy content of this page