Головна

Життєві історії

— Ух ти, яка… – прошепотів хлопець, немов боявся, що дівчина його почує. Він згадав, що в його речах, десь на антресолях є бінокль. — Почекай, почекай… – він рвонувся в передпокій, підхопивши табурет, і миттю знайшов на високих полицях у похідному рюкзаку старенький бінокль. Яке ж було його розчарування, коли спустившись на підлогу, він побачив, що дівчина навпроти зашторила свої фіранки
Життєві історії 0
Сашко був у гарному настрої. Батьки купили йому невелику квартиру в двоповерховому будинку недалеко від його роботи. — Досить із нами телевізор дивитися, – серйозно сказала мати, –
Мишко відчинив ключем двері, і Лисий метнувся тінню відразу йому в ноги, за ним вальяжно виплив Пух. Вони навперебій лаяли Мишка, нявкаючи на всю квартиру за його пізнє повернення і свої порожні животи. Наливши води і насипавши корму, Мишко заварив собі останній пакет локшини і, повечерявши, впав у ліжко як підкошений. Ранок, що настав о третій годині дня, позначився дзвінком водолаза: «Пірнати їдемо чи як? А то я Федору ніяк не додзвонюся»
Життєві історії 0
Ранок задався не відразу… Тобто він задався одразу, але не у господаря квартири, який мирно спочивав у ліжку після бурхливих пізньовечірніх посиденьок на іменинах друга. Якраз у той
Якщо ти не віриш у Санта Клауса, то, можливо. Можливо, ти просто розповіси мені про свою мрію? — А навіщо? Запитала в нього дівчинка і подивилася на нього так. Що Санті здалося. Ніби вона заглянула йому в саму душу. — Навіщо? – повторила вона. — Адже мені не потрібні ніякі подарунки. У цьому світі не буває чудес. І немає ніякого Санта Клауса. І можна купити дуже багато чого, тільки ось, – вона помовчала і додала. — Тільки от, грошей у нас немає. Зовсім немає. І ляльку таку ми не можемо купити. У нас на їжу навіть немає… Усі наші гроші ми віддали одній клініці, де пообіцяли вилікувати мою сестру
Життєві історії 0
Ви ж знаєте. Що на Різдво у великих торгових центрах ставлять ялинку і влаштовують вистави з Санта Клаусом? Для залучення покупців. Ну, так от. Замовлений актор для цього
— Але ж я сама її придбала! Я заробила на цю сукню! Я мріяла про неї довго! — Олена розгублено подивилася на своє відображення. Щоб купити сукню мрії, вона відкладала гроші кілька місяців. І хоча його ціна була висока, воно того коштувало. Сукня була брендовою і сиділа на Олені ідеально, приховуючи те, що треба приховати, і роблячи акцент на тому, що потрібно підкреслити
Життєві історії 0
— Олено! Ти навіщо нову сукню одягла? Забруднеш її, коли будеш прибирати за гостями! Прибери в шафу, доки не зіпсувала! — заявив Євген. Олена здивовано подивилася на нього, не
— Яка ви нерішуча, коханко, — відповіла я її, мішаючи собі майонез з кетчупом. — А що ви робите? — зовсім розгубилася дівчина на тому кінці слухавки
Життєві історії 0
— А ви знаєте, у вашого чоловіка коханка? — А ви знаєте, що в нього є дружина? — відповіла я. — Та ви що! — обурилася пані. — Це не я! — Ну
— Моя-то Ірина і готує божественно, і стирає і прибирає, і прасувати встигає, а у вас ця стопка білизни, бачу, другий тиждень лежить, напевно вже пилом тхне
Життєві історії 0
— Боюся розлучаться, що я тоді робитиму? Знову цей жах терпіти? — запитувала Юлія Дмитрівна свою подругу Валентину. — Тобі ж вона ніколи не подобалася, Ася, чого боятися…
Двадцять дев’ять років тому, коли синові був лише рік, чоловік поїхав на заробітки і зник без сліду. Лише один раз він надіслав звістку, що дістався до пункту призначення, і з того часу ні слова, ні звістки. Зоя намагалася шукати чоловіка
Життєві історії 0
Зоя стояла у черзі супермаркету і почувала себе дуже незатишно. Вона, таки, спиною відчувала погляд, який обмацував її з довгої черги людей з візками продуктів. Жінці було настільки
— Ах, ось воно що, – насторожилася дружина, – ось чому ти зранку тему про зраду завів. Значить, правда це?! — Ні, Оксанко, не зраджував я тебе. Пожартував я, позлити тебе хотів. — А це що? – ткнула вона пальцем у лист. У Якова затремтіли руки. — Дозвольте повідомити вам, що у вас є онук, Іванко. А стан мого здоров’я такий, що дні мої можуть бути полічені на пальцях. Мами моєї, Софії Михайлівни, уже немає. І нікого в нас немає, крім вас. Можливо, ви зглянетеся над рідною дитинкою і заберете його до себе після мого відходу
Життєві історії 0
— Слухай, бабцю, а я ж тебе зраджував, – вирішив досадити своїй зовсім не старій, 55-річній дружині, Яків Степанич. В помсту за те, що та останнім часом не
Вона прийшла пізно, а в самої очі шалені-шалені. — Знаю, що тобі вже доповіли, тим краще. Я люблю його, а він мене. Борис залишиться тут, зі мною. Думаю, тобі краще поступитися нам будинком. Мені з дітьми переселятися складно буде, а ти один, тобі легше, – нахабно заявила Марина чоловікові. — З глузду з’їхала! У нас троє дітей, тобі погано живеться? Я тебе не відпущу, з роботи звільняйся і сиди вдома, – Юрій уперше підвищив голос на дружину
Життєві історії 0
Історія, яку я хочу розповісти, трапилася в середині 80-х років. Звичайно, на погляд молодих, це дуже давно, а мені здається, що 80-ті роки були зовсім недавно. *** —
— У всіх не надто розумних невісток завжди погані свекрухи, так і моя невістка перестала спілкуватися зі мною, і навіть загрожує синові розлученням
Життєві історії 0
У всіх не надто розумних невісток завжди погані свекрухи. Так і моя невістка перестала спілкуватися зі мною, і навіть загрожує синові розлученням. А все моє піклування і доброта

You cannot copy content of this page