Життєві історії

Ніна Єгорівна прокинулася пізно, майже о дев’ятій ранку від шуму дощу. Зазвичай вона піднімалася о восьмій ранку, але цю ніч спала погано чи то від осінньої негоди, що

Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня,

Один літній чоловік жив окремо. І діти дуже за нього турбувалися, приїжджали провідати, продукти привозили, ліки — ця людина хворіла постійно і погано ходила. Все життя він багато

— Ти моя доля. — лагідно казав мені наречений. А перед самим весіллям прийшов додому та оголосив, що зустрів іншу. — А як же доля? — як папуга, перепитала

Катерина зітхнула і почала мити посуд. За сьогодні вже втретє. Скільки можна? Як же їй набридли ці гості у квартирі. Зовсім не так вона уявляла сімейне життя з

Юля помітила увагу чоловіка до своєї подруги та вирішила її перевірити — Може, і нічого серйозного, — думала Юлія, – але все це якось дивно. Дивитись на неї

Маму свою вони дуже любили. І Анатолій, і Петро. Тільки по-різному. Тому що Анатолію вона була дружиною, а Петру справжньою мамою. Але обидва звали її саме так. І

Світлана завжди була дуже розвиненою і жвавою дитиною, цікавилася всім навколо. Її обличчя світилося особливою красою. Мати розвивала в ній здібності до малювання, музики та поезії. Вони разом