Головна

Життєві історії

— Марійка мене на фейсбуці знайшла. Я спочатку не зрозуміла, хто це до мене в друзі напрошується: якась Мері Петтерс (у цю мить Катя ледве не подавилася від несподіванки), а потім придивилася до фотки – а це Перевишко! Просто прізвище інше й ім’я. Списалися з нею, вона все й розповіла
Життєві історії 0
Якось увечері Катя відкрила сторінку чоловіка на фейсбуці. Несподівано. Просто переплутала закладку на комп’ютері. Хотіла закрити, але раптом побачила, що до Кості в друзі проситься якась Мері Петтерс.
Вона металася між лежачою свекрухою, власними дітьми, чоловіком, роботою, сімейними турботами. А Микола в цей час… благополучно зустрічався з іншою жінкою. Наталя спочатку ні про що не здогадувалася. Їй і на думку не могло спасти, що чоловік, який значно старший за неї і вже наближається до пенсійного віку, на таке здатен
Життєві історії 0
Наталі виповнилося шістнадцять, коли вона познайомилася з дядьком Колею. Чоловікові на той момент було тридцять два. Він працював із батьком дівчинки і часто бував у товариша по службі
Куди скаржитися? Хто допоможе? Ночами плакала і молила Господа, щоб забрав її до чоловіка. Краще піти, ніж жити в такому кошмарі. Ніколи не думала, що їй доведеться доживати свій вік ось так – голодною і в сльозах, із таким сином, який краде гроші у власної матері. Ось так і стала Антоніна гостею у своїй квартирі
Життєві історії 0
Антоніна встала пізно. Поспішати нікуди, на пенсії вже сім років, піклуватися нема про кого. Можна й повалятися. Але на душі чомусь неспокійно й тривожно. З чого б це?
Матусю, ти не переживай, у нас усе добре. Тільки страшно вдома самій, поки Семен до корівки ходить. Тата ніколи немає, але я й не хочу, щоб він приходив, він увесь час пахне несмачно та сміється… А ще Нінка сказала, що мене скоро в дитячий будинок здадуть, бо я нікому не потрібна. Я сказала, що це неправда, а вона дражнилася. Я їй як дала, а потім її мама прибігла, сказала, що я сирота, мене всі кинули, тому я невихована. Я вихована, матусю, тільки навіщо вона обзивається. І в дитячий будинок я не хочу
Життєві історії 0
Семен насилу підняв відро з молоком. —Ну, все, Зорько, на добраніч. Корова, ніби теж прощаючись на ніч, лизнула шорстким язиком його куртку. — Не балуйся! Обслюнявиш, прати потім
— Та ти сама вже однією ногою на тому світі, стара, куди тобі ще собаку? Але побачивши, як по зморшкуватих щоках бабусі котяться горошини сліз, засоромився, простягнув їй цуценя і сказав
Життєві історії 0
Життя в Уляни Петрівни було нелегке — трьох синів виховувавала практично одна, чоловік був холодним таким — підтримки від нього не було, навіть теплих слів, на додачу повний двір
— Воно на зупинці, за околицею, в ящику пищало. — Кошеня згорнулося під долонькою клубочком. — Хтось його викинув. Не виживе. — У онуки наверталися на очі сльози
Життєві історії 0
— І навіщо вонj мені? — казала бабуся Поліна. — Ну, ба! — Олька тримала на руках маленького, місячного кошеня. — Не назад же мені його нести? — Ну то
— Зрозумій, я хочу бути щасливою! А для цього потрібна повноцінна родина. Ти ж хочеш, щоб у тебе з’явився тато? — Запитала Юля
Життєві історії 0
— Катю, сьогодні ввечері погуляєш у тітки Свєти. — Чому? Ми ж планували піти до художньої школи… — засмутилася семирічна дівчинка. — Нікуди твій талант не дінеться! — махнула
— Ну щодо Ліди, хто ж її не знає в нашому селі. Вона вже з усіма встигла перебрехатися, повз нікого не пропустить і не поступиться. Тобі з нею важко буде. Ти мужик спокійний, терплячий, але терпець теж має свій кінець
Життєві історії 0
Григорій стояв біля могили матері, її щойно поховали, сліз не приховував, вони текли самі собою по голених щоках. Односельці вже почали розходитися. А Григорій усе стояв, доки його
— Довго не їхав ти. Чекала Олександра, щороку чекала. Ось, казала, синок приїде, онука покаже, хату на нього відпишу… Чекала-а… Заготовки кожне літо для вас готувала, на ганку сиділа, на дорогу дивилася…
Життєві історії 0
Трасою Київ-Рівне мчав автомобіль. У ньому їхали троє: батько, мати та син. Троє, але не сім’я. Вони майже не розмовляли, лише перекидалися фразами у справі. — На заправку треба,
Красуня Марина довго йшла до своєї мети. І в 35 років вийшла нарешті заміж, чоловік був, як годиться, успішним заможним бізнесменом
Життєві історії 0
Красуня Марина довго йшла до своєї мети. І в 35 років вийшла нарешті заміж. Чоловік був, як годиться, успішним заможним бізнесменом. Дбав про свою кохану. Але й вимагав

You cannot copy content of this page