Життєві історії

— Хотіла я звичайно як краще, а вийшло… що вийшло, – зітхає Марина, – старалася для сім’ї. Хотіла чоловіка підтримати, допомогти йому тягнути наш сімейний віз. А стало

— І чому ти від нього не йдеш? – запитують подруги Марійку, – Ну ж бачиш, що він до тебе ставиться, як до килимка біля дверей. Ноги об

— Тепер він вимагає, щоб або я йому цю квартиру назад віддарувала, або сама її подарувала Юлі, – журиться Єлизавета Петрівна. — Ну з її боку дуже розумно,

Зателефонувала мені сестра двоюрідна, і серйозно так запитує: — Як думаєш, скільки мій чоловік коштує? Я питання взагалі не зрозуміла, що таке, з чого? Мужик адекватний завжди був,

Я не вважаю себе неповноцінною, не думаю, що в моєму житті все, так би мовити, позаду лише на тій підставі, що в мене є дитина від першого шлюбу.

— Донька в мене нареченому відмовила. Зустрічалися 2 роки, хлопець нам подобався. Симпатичний, працьовитий, доглядав за Ксюшею дуже красиво. І ось бачиш, до весілля залишилося 4 тижні, все

Будинок був схожий на хатинку на курячих ніжках із казки, але Аня йому раділа так, немов їй дісталися добротні хороми. Три роки, відколи пішла від другого чоловіка, вона

Мені 28, моїй дружині 24. Познайомилися, коли їй було 15, я в неї перший і, ймовірно, єдиний. За кілька років після стосунків з’їхалися, вже років 5 живемо разом,

— Неприємно, але, думаю, що вони зійдуться, – ділиться з подругою своїми міркуваннями Олена Глібівна. – Як спілкуватися з ним, якщо що? Не знаю. Бажання немає спілкуватися ніякого.

Денис і Оксана були одружені перший рік і жили вони з тещею. Зять вважав, що теща, Ірина Михайлівна, класна тітка і з нею навіть не треба уживатися, настільки