— Гроші її? – я розлютилася, – А планшет в однокласниці розбила не вона? Чому із сімейного бюджету повинні оплачувати? Вона наступного разу молоток візьме і піде чиюсь машину трощити і що? Нам у борги залізти, але ті гроші не чіпати?
Заміжня я вже 4 роки. У чоловіка шлюб другий, від першого є дочка, їй зараз 10 років. У нас 2 роки тому зʼявилася спільна дитина, я зараз у
— Але я не можу без сукні… Це ж весілля! Один раз і на все життя!  — До чого тобі ця ганчірка?! У мене в шафі на дачі вже одна така висить… Один раз одягнена, але все життя тепер у шафі місце займатиме.  — Не зрозуміла? Звідки в тебе воно? – Олена розплющила очі.  — Колишня дружина витратила половину весільного бюджету на сукню, одягла один раз і все.  — А чому не забрала її?  — Тому що я її оплатив і не віддав їй, тепер розумію, що не даремно
Іван зустрів Олену у волонтерському центрі. Щоправда, прийшов він туди не допомагати знедоленим, а шукати дівчину для стосунків. На такий дивний вчинок його підбив друг. — Якщо дівчина
— Чого ти, як дівка? Подумаєш, кошеня валяється в калюжі. Повз іди. Таких кошенят повно. І птахів не годуй. Мати достатньо цілувати в щічку, коли йдеш. Нема чого з бабами сюсюкання розводити. Вони мають знати своє місце! А то на шию сядуть! — Вчив тато.
Того дня, коли мама стала на ноги, став найщасливішим для Віті. Він був підліток з не простим характером. Його навіть у дворі усі бабусі не любили. І небезпечно
— Марійка вирішила стати бізнесвумен, – каже Римма, – потрібен був кредит, вона і підписалася на авантюру за порадою чоловіка: взяти в борг у «авторитетних»людей
— Мій чоловік Михайло, – розповідає Римма, – молодша дитина у свекрухи, є ще сестра Марія, з її батьком Антоніна Андріївна розлучилася, коли Марійці було лише 4 роки.
Хтось вирішив поставити експеримент, виділили приміщення, організували ліжка і харчування, зібрали важких і неуспішних дітей, і дітей із неблагополучних сімей, зробили для них міський табір із заняттями з предметів і психологами. Поставили завдання, щоб школярі наздогнали своїх однолітків. На кожну вікову групу виділили по 2 психологи
Сімнадцять років тому, я закінчувала Інститут практичної психології, і нам потрібно було пройти практику. Я пішла туди працювати не за покликом серця. Друга вища, а цю роботу зараховували
— Приходь до нас через п’ять років! У нас все буде! — так одна жінка сказала чоловікові, який її покинув, із п’ятьма дітьми покинув. Цей чоловік пішов до юної дівчини, ровесниці старшої дочки
«Приходь до нас через п’ять років! У нас все буде! — так одна жінка сказала чоловікові, який її покинув, із п’ятьма дітьми покинув. Цей чоловік пішов до юної
— Ну їй пощастило, – відповідав зять, – вона знайшла місце, а мені куди їхати, тим паче в теперішній час? Охоронцем? Ну так на такій роботі багато не заробиш. І потім, це Юльку наш дохід не влаштовує, це їй треба лахміття, відпочинок і манікюри, а мені всього вистачає, чому я через її забаганки маю напружуватися і змінювати свій звичний життєвий уклад
У знайомих мені сім’ях, здебільшого працюють обоє: тягнуть віз разом. А що робити, якщо одного все влаштовує, а другий з подружжя не готовий змиритися з убогістю сімейного бюджету?
— Теля ти мій безглуздий. Чекав на батька? У матір черпаком не кидав? Курей не ганяв? Ось молодчина. А я тобі нову іграшку купив
Вийшовши заміж і переїхавши жити до чоловіка, до приміського села, я довгий час не знала до ладу навіть своїх сусідів. Через сім років вирішила для підкріплення продовольчої безпеки
2
Віра не зводила очей з вивіски “Операційна”. Букви розпливалися в очах від багатогодинного очікування, серце шалено калатало. Віра безперервно смикала в руках улюблену машинку Ванечки, її чотирирічного молодшого
— Мамо, припини знову ставити дурні запитання? Ти що, не знаєш, що означає робити дівчині пропозицію? Мені вже недавно робили пропозицію. — Діно припини! — з жахом вигукнула мати. — Я тобі ще раз говорю — тобі рано про це думати!
Діна, тільки-но переступивши поріг квартири, уважно подивилася на маму і сказала: — Мамо, дуже скоро до мене прийде одна людина… Ти приведи себе, будь ласка, до ладу. — Що?

You cannot copy content of this page