Життєві історії
— Я жодного разу за всі вісім років у них і гривні не попросила! Навіть у голову таке не приходить, — ображалася Людмила Василівна. — Навпаки, намагаюся в
Моєму синові чотири роки. Із моїми батьками він спілкується без проблем, а от зі свекрухою я дозволяю йому бачитися лише у моїй присутності. Через це ми з чоловіком
Людмила заочно зненавиділа майбутню мачуху, ще навіть не бачивши її. Це була осінь. Її тато відправив доньку до бабусі в село на канікули, а коли прийшов час повертатися
Я вийшла заміж у 18, за свого однокласника, друга дитинства. Через пів року дізналася, що чекаю дитину. Часи були важкі, з грошима скрутно, але про переривання і мови
— Бабусю, забери мене, благаю. Тато знову п’є. Чіпав мене вчора. Я не хочу тут жити. Будь ласка… Голос Михайла тремтів у слухавці. Галина вчепилася в телефон так,
— Ну що ти, голубонько, підійди до мене ближче. Завідувач їдальні для керівництва дивився на Ларису дуже привітно. І вона теж була йому вдячна, її сюди Оксана порекомендувала,
— Тобі не здається, що твій Борис тобі зраджує? — якось запитала Люсю її сестра Анна. — З чого ти взяла, Аню? Ти ж знаєш, у Бориса серце,
— У тебе ноги криві, вся в матір, та ще й пласка зовсім, — бурчав батько, косо поглядаючи на доньку, яка крутилася біля дзеркала, — Краще б уроки
На лавці біля під’їзду сиділи діти, як зграйка горобців. Серпневий вечір ніжно гладив їхні вигорілі за літо голівки. Хоч вони й трохи втомилися, але цікавість тримала їх на
— От тепер у нас так – приведуть мені обидві своїх дітей і розважають одна одну. Я вважаю, що така тісна дружба ні до чого доброго не приведе,