«Ну нічого, не засмучуйся, у мене ще в запасі група любителів скандинавської ходьби і моржі. Ось там ми і зустрінемо його! Високого, кучерявого, з підвищеною пенсією і не зануду! Ну а шахісти, що від них чекати?! Усі напівдохлі, і Йосип цей напівдурний», – заспокоювала себе Наталя Іванівна, заходячи додому.
Одного ранку Наталя Іванівна різко захотіла заміж. Ось 22 роки після розлучення не хотіла, колишній чоловік за 15 років шлюбу примудрився на практиці довести їй, що добру справу
— Михайле, молочка з булочкою не хочеш? Той заперечно мотнув головою, зайнятий роботою:  — Не зараз. Що ж, Ви так двір запустили? Діти, мабуть, у місто поїхали? Бабуся сумно скривилася.  — Так немає діток. Самотня я. Михайло задоволено хмикнув. Це те, що він хотів почути. У його голові визрів план
Одного дня вже літня жіночка Таїсія Павлівна поспішала широкою сільською вулицею, притискаючи до грудей пакет зі свіжими булочками. — Тепер, на тиждень вистачить, – думала вона, – вдало
Оленка, кохана моя… Пробач мене, прийми назад. Ну не можу я без тебе. Перших два місяці як у тумані жив, а потім усе. Щойно ляжу, очі заплющу – ти переді мною стоїш. Пустиш, га? – просив Олег слізно. — Ні. Не пущу. Або до молодухи своєї. У вас спільного багато. А мені й без тебе непогано… – як відрізала Олена. І слухавку кинула
— Олено, я йду, – прокашлявшись чужим, безбарвним голосом сказав Олег. — У гараж, чи що? – машинально буркнула Олена, побіжно глянувши на чоловіка. — Ні. Олено, я
— Мамо, це моє життя і дружину я вибирав собі сам! Я люблю Настю.  — Та що ти знаєш про кохання?! – перебила Ніна Іванівна. – Що ти знаєш про сім’ю?! Перед весіллям ти зобов’язаний був представити її мені! Так заведено! Мене для твого батька вибрали його батьки, бо старшим у сім’ї краще знати, яка дружина потрібна синові, адже вони його виховували! – задихалася від гніву Ніна Іванівна, – А ти! Знайшов цю… на якійсь грядці та ще й одружився з нею
— Це просто якісь помиї! – Ніна Іванівна кинула ложку на стіл. Її невістка, Настя, почервоніла і вибігла з-за столу. — І під яким парканом ти знайшов цю
Ще згорів електричний щиток на поверсі, частина під’їзду залишилася без світла. Пожежу ту по місцевому телебаченню висвітлювали – бачив особисто. За самоуправство з підключенням повз лічильник, Аллі прилетів штраф, збитки зросли. Тепер уже двокімнатною квартирою було точно не розрахуватися
— Марійко, – телефонує Марії Олексіївні давня приятелька, – щось давно тебе не видно? Чи ти на мене ображаєшся? Давай підемо у сквер, прогуляємося, новини одне одному розповімо.
— У мене руки, ноги всі цілі? – запитав Анатолій тихим голосом. — Ніби всі на місці, – повідомив той радісну звістку. — Тільки забинтований ти весь з голови до ніг
Спалах…Темрява… Темрява… Нарешті, темрява почала розсідватися. Почувся голос: — Віра Володимирівно, це рятувальник, у них там щось вибухнуло. Крізь біль відчув на шиї дотик руки. Спробував відкрити повіки.
Аня вирішила заповіт написати на Ліду. Люда пробивна, всього добилася сама. Має свій бізнес. Починала, як і багато хто, з маленького кіоску, потім магазин, слідом ще один магазин
Ганна відчувала, що з кожним днем ​​її сили покидають. Найважче вранці вставати з ліжка. Виходити на подвір’я стала рідше і те з палицею. Мабуть, настав час поєднати свої
Ой, скільки салату і курячих ніжок залишилося, – зауважує Тамара Дмитрівна, скажімо, після сімейного ювілею, на якому сиділа разом із чоловіком, дітьми та сім’єю сина, яка складалася з нього самого, Олени та їхньої 3-х річної доньки, – де тут у тебе контейнер якийсь або пакети? Я зберу додому, нам не готувати і у вас не пропаде
Не знаю, що вже й робити, – шукає розуміння і поради у своєї мами Олена, – начебто і люди непогані, ставляться до мене ввічливо, всі вуха моєму чоловікові
— Донечко, це що за дивний стіл? — запитала свекруха. — Якась новомодна дієта? — Може, ви вступили до кабачковосекти? — заплакала мама. — Зізнавайтеся, діти?
Варя була чудовою кулінаркою. Її печеня з картоплею та м’ясом вважалася у вузьких колах еталонною, її піріжки були тими самими, про які домогосподарки пишуть у соцмережах, що після
Але роки йшли, а старший син, як то кажуть, став форменим підкаблучником при дуже владній дружині. — Я в Насті спитаю, Настя краще знає, ой, це до Насті, я не можу це без Насті вирішити, спитайте краще в Насті, – такі фрази від Сергія чули батьки і брат із будь-якого приводу
Мені й самій поведінка Сергія не надто до душі, – зізнається Ксенія Іванівна, – начебто і дорослий чоловік, і не перший рік у шлюбі, а так розстеляється перед

You cannot copy content of this page