Чвари розв’язала та вела мама, якби вона не лізла до них постійно, жили б і жили, я матері відразу сказала: «Не подобається вона тобі, відвернися, не помічай і не спілкуйся, дай їм спокій», вона відповіла: «ось подивимося, як буде», а так було — з невісткою не сваримося, розмовляємо та бачимося раз на рік, одружився син, я намагалася налагодити стосунки, не знайшла зустрічного бажання, та й добре
Прочитавши історію, де дорослий син не хоче спілкуватися з матір’ю, розповім про стосунки у нашій родині. Я старша дочка мами. Сім’я велика та єдиний, довгоочікуваний та найулюбленіший син
Вирішили, що купимо квартиру і житимемо окремо, життя з батьками, байдуже, чиї вони, це дуже тяжко, жили зі свекрухою, коли у трикімнатній квартирі знаходилося три сім’ї, ми з чоловіком, його батьки та сестра, це було пекло
Ми з чоловіком та однорічною донькою живемо у двокімнатній квартирі з моїми батьками. Так вийшло, що вибір був не великий. Або жити у приватному будинку, де влітку та
Виховую двох онуків, вони почали мешкати у мене майже відразу після того, як не стало їх батька, батька, мого сина, згодом я перетворилася для них на хатню робітницю, хоча я працюю, і часу вільного залишається лише після роботи та в неділю, чоловік допомагає дуже мало, це ще одна «дитина» з постійними докорами та вимогами
Втомилася бути прислугою для онуків та чоловіка. Мені 49 років. Живу із чоловіком 30 років. Виховую двох онуків (7 та 13 років). Вони почали мешкати у мене майже
Зараз мама вийшла на пенсію, їй нема чим зайнятися і вона вимагає, щоб я переїхала до рідного міста і бути всім разом, вона хоче частіше бачити внучку, щоразу каже, що я тепер не маю виходити заміж, а жити для дитини, сказала, що якщо у мене з’явиться новий чоловік, то вона забере онуку до себе
Про своє дитинство не можу згадати нічого доброго, хіба що канікули, проведені у бабусі. Мама була дуже зла до мене, батько взагалі ні в що не втручався, ходив
Минуло вже три роки після закінчення школи, а сестра так сидить на мамину зарплату, зараз ми готуємося до весілля, але Оля сказала, що не буде присутньою, образилася і поставила мамі ультиматум, що якщо та прийде на весілля, перестане і з нею спілкуватися, я вже втомилася від їх обох, мені перед майбутнім чоловіком та його батьками соромно за них
Після розлучення батьків ми лишилися жити в однокімнатній квартирі. Мама працювала і ще підробляла прибиранням вечорами, ми з сестрою завжди були самі по собі. Мені тоді було 12
Чоловік тисне на жалість – «це ж мама, у неї нікого немає більше, крім нас. Це мій синовий обов’язок  – допомогти їй», я йому кажу: «Так їдь сам і допомагай, раз борг», але він виправдовується тим, що у місті добре заробляє на відміну від мене, у мене справді мізерна зарплата, працюю кухарем у їдальні, а він зможе нас усіх добре забезпечити, і на вихідні приїжджатиме, чесно кажучи, я в жахливому збентеженні, відразу я навіть не сприймала його слова всерйоз, але він не жартує
Зі своїм чоловіком я прожила 3 роки і добре, що в нас немає з ним дітей, бо довелося б зараз взагалі нелегко. Це другий шлюб і для мене,
Мені було якось соромно, що пенсіонер змушений тягнути жалюгідне існування, якось я спитав свого дідуся про цього жебрака, він мені розповів цікаву історію про те, як жила ця людина в молодості, бо вони росли в одному дворі, він виріс у повній сім’ї та здобув відмінну вищу освіту — інженер, що за тих часів дуже цінувалося, у 27 років він одружився з гарною дівчиною і через час у них з’явилося двоє синів, їхня родина жила добре за мірками того часу, але ось невдача, ця людина ще зі студентської лави любила галасливі гулянки та жінок, що зрештою призвело до розпаду сім’ї
Пам’ятаю, коли я був підлітком, у нас у багатоквартирному будинку жив дідок, який копався у сміттях і щоразу, коли я бачив його, у мене виникало почуття жалю. Мені
Мені 30 років, через складні стосунки із чоловіком вирішила знайти коханця, познайомилася із чоловіком через інтернет, зустрілися, сподобалися одне одному, і закрутилось, прогулянки, романтичні зустрічі поцілунки, море кохання та уваги, дарував квіти, дбав, намагався побачити мене хоч на п’ять хвилин, якщо часу не було, я зрозуміла, що закохалася, і він той чоловік, якого я шукала, постійно зідзвонювалися і переписувалися, в ліжко не тягнув
Мені 30 років. Вирішила написати сюди, бо не можу розповісти про це нікому. Через складні стосунки із чоловіком вирішила знайти коханця. Познайомилася із чоловіком через інтернет. Зустрілися, сподобалися одне
Він багато разів приїжджав до того міста, звертався до поліції, безрезультатно, новий чоловік був впливовим на той час державним чиновником, не переказуватиму всі подробиці цієї заплутаної історії, чоловік повторно одружився, народилася дочка, моя подруга, виїхали до іншої країни, батько та мати підтвердили дипломи за прибутковою професією, купили своє гарне житло і раптом з’являється син і хоче спілкування, звісно, і не лише спілкування, тато кидається допомагати
Таку ситуацію, як у цій історії, я спостерігаю у своєї подруги. Її батько понад 30 років тому розлучився з дружиною. Вона пішла до іншого та поїхала до іншої
Ми спілкуємося з ріднею, тільки коли я буваю в них, так само і зі свекрухою, хоча вони й досі намагаються мене переробити під себе, мовляв, дитині треба їсти манну кашу, типу свого сина я вигодувала так і нічого, а те, що моя дочка з нормальною вагою, а її син із маленькою, це не береться до уваги, роблю по-своєму, нікого не слухаю, а жити зі свекрухою не побажаю нікому, краще окремо, ніж скандалити цілими днями або ковтати образи, а потім виплескувати все на близьких людей
Мені 27 років, одружена і є дочка. До того, як в мене з’явилася дитина ми були не в ладах із сестрою чоловіка та її мамою. Із самого початку,

You cannot copy content of this page