Рік тому все змінилося, чоловік перестав пропадати ночами, почав ідеально ставитися до мене ми стали тією родиною, про яку я мріяла до вчорашньої ночі, але зізнався мені, що в нього гріх на душі
Хочу виговоритися і шукаю поради. Мені 26 років, перебуваю на 8-му місяці другою дитиною (перша дівчинка 6 років). У шлюбі 7 років, жили по-різному, спочатку він гуляв із
Коли мої подруги розповідали про своїх свекрух, я раділа, що моя живе далеко і не приходитиме щодня, але на початку літа мати чоловіка зателефонувала, що заїде до нас по дорозі з відпочинку, я все приготувала для її зустрічі, вважаючи, що кілька днів зазнаю таких незручностей, але свекруха заявила, що має ще два тижні відпустки і вона побуде у нас
Ми з чоловіком із різних куточків країни, я зі Сходу, а він зі Закарпаття, тому батьків відвідуємо лише раз на рік. Мої тато і мама так жодного разу
Я так і не зрозуміла, чому мама говорить мені в 39 років що робити, говорить на першу їй зустрічну людину, про яку вона нічого не знає, різні гидоти, це мій будинок, я купила його зі своїх заощаджень, це моє життя та мої діти, я їх дуже люблю, заради них тільки й живу, бо сенсу у своєму існуванні більше не знаходжу
Мені 39 років, маю дітей. Старшій 16 років, молодшому 8 років, з чоловіком у розлученні 6 років. Після розлучення поїхала жити на батьківщину до батьків. Пізніше купила квартиру. З
А вся річ у тому, що я якось попросила, щоб він додому із зустрічей із друзями приходив до 11 години вечора, після заяви про обмеження його свободи, я переглянула свої погляди та спокійно почала його відпускати, він, не попереджаючи, почав повертатися, коли захоче, о першій годині-дві ночі, друзі живуть поруч, і можна просто пройти пішли кілька хвилин, незважаючи на комендантську годину
З чоловіком живемо рік, перед цим  зустрічалися 5 років. Іноді через дрібниці сваримося, загалом, як і всі пари. Рік тому з другом він почав відвідувати психологічні тренінги і почав
Діти тоді були у батьків чоловіка, а сам чоловік у черговому відрядженні розважався, і ось вже по дорозі назад від подруги я прийшла в той двір, де колись жила з колишнім своїм чоловіком, сиділа на лавці перед під’їздом і дивилася на вікна квартири, де колись жила з першим чоловіком
Мене звуть Ганна, мені 46 років. У мене двоє майже дорослих синів і я вже вдруге у розлученні. Про друге розлучення я анітрохи не шкодую, але я дуже
Спочатку жили на мої гроші і на зарплату свекрухи. У зв’язку з нестачею грошей довелося переїхати до орендованої кімнати у гуртожитку, чоловік казав, що все це тимчасово, тільки на літо, за цей час вліз у кредитні гроші моєї картки, а їсти мені приносила моя мама і давала гроші на якісь витрати, і ось уже вересень — дитина незабаром з’явиться, то й живемо у маленькій кімнаті всі разом
Познайомилася я зі своїм громадянським чоловіком перед Новим Роком і одразу дізналася, що чекаю дитинк. Про те, щоб не залишати дитину навіть не йшлося. Почали разом жити на
У мене пристойна зарплата і я ніколи не переймалася тим, що при зустрічі з подругою за кавою або піцу плачу завжди я, в гості вона теж приходить без нічого, зате ще з порога запитує, що в мене смачненького є, позичала подрузі гроші, але вона й не думала їх повертати, і ось в неї з’явився цивільний чоловік, який «тимчасово» не працює, стала приходити з ним у гості до мене, щоб пообідати та позичати грошей
У мене є подруга, з якою ми дружимо років з десять. Всі ці роки я помічала, що вона людина не те щоб жадібна, але дуже розважлива і економна.
Я заміжня, мій чоловік з китаєць, а сама українка, прожили 3 роки разом, але заважає мовний бар’єр та весь час із цього приводу сварки, він приїхав в Україну зі мною і не хотів вивчати нашу мову, не хотів шукати роботу і докладати зусиль, щоб зробити мене щасливою, я поїхала працювати до Туреччини для того, щоб заробити грошей для нас і зрозуміти, чи хочу я далі жити з ним
Я заміжня, мій чоловік з китаєць, а сама українка. Ми одружилися, прожили 3 роки разом, але заважає мовний бар’єр та весь час із цього приводу сварки. Він приїхав
Мені було 12 років, я залишилася фактично на вулиці, без грошей і не знаючи, куди йти, дідусь був пенсіонером, старим, зламаним втратою любої дочки, він думав, що незабаром його не стане від горя, але він зміг взяти себе в руки, знаючи, що я залишилася сама на світі, він дав прихисток мені, він почав боротися за життя
Мою історію, мабуть, варто почати розповідати з того, що було ще до моєї появи. Мій дідусь був дивовижною людиною разючих душевних якостей, розуму, таланту. Свого часу приїхав зі столиці
Мама одразу прийняла все в багнети: «ніякої дитини, я тебе знати не хочу, матері в тебе не буде»
Я зустрічалися з коханим півтора року, шалено його люблю і він мене теж. Мамі він не подобався відразу, але нічого зробити вона не могла, тому особливо на шляху

You cannot copy content of this page