Моя проблема полягає в тому, що ми з чоловіком живемо з його батьками та сестрою. Я чекаю дитину. Мені з ними важко жити.
Вони, начебто, і хороші люди, але, якщо зробивши тобі добро, вони не отримують подяки в такому вигляді, як хочуть, все — будуть розмови, а то й скандали. При цьому вони не дивляться, чекаю я дитину чи ні, адже в такому стані не можна нервувати.
Так, вони забезпечують мене необхідною їжею, іноді і купують фрукти, але психологічно не підтримує ніхто! А це коштувало б усіх куплених ними фруктів тощо.
Про самопочуття не питають (хіба що, коли до лікарні з’їжджу), тяжкості дають до рук. Щодо тяжкості я б нічого не сказала – я звикла до важкої роботи, якби вони пам’ятали, що я не подивилася на свій стан і допомогла їм.
Більшою мірою це все стосується моєї свекрухи. Вона вимагає подяки, сама ж про неї іноді забуває, мабуть, думаючи: «Ну, а що, я для них більше роблю». Не знаю, це лише моє припущення.
Мій чоловік заклав свій браслет, щоб заплатити за квартиру, а їй не сказала, взагалі нікому не сказав мені теж. Коли я дізналася про це, я запитала, що мені відповісти його матері, якщо вона мене запитає про браслет.
Він сказав – не говорити. Вона питала, де браслет, чому син не носить? Я відповідала, що, мабуть, на місці, а чомусь не носить — не знаю.
Так, мені довелося збрехати, і в цьому немає нічого доброго, але ті слова, які я почула на нашу адресу, коли вона дізналася, що браслет у заставі, привели мене в дуже нервовий стан.
Вона не подивилася, що я чекаю дитину і наговорила гидот, що ми за її спиною провертаємо щось, що її донька стільки працювала, щоб купити цей браслет, а ми, ось такі погані, заклали його. Адже мій чоловік не продав його, а заклав і збирається його викупити, а не залишити в ломбарді.
До речі, там і золото моєї покійної матусі знаходиться, яке я дозволила закласти для цієї самої сестри, причому давно вже. Стільки криків та принижень через якийсь браслет.
Так, він дорогий – 12 тисяч гривень. Я просила чоловіка не закладати, але так вийшло, він заклав.
Зарплата у нього до 30000 грн. Викупить. Чи варто було б задля цього так принижувати нас?
Після цього я плакала в нашій кімнаті, а його сестра в залі дивилася телевізор і сміялася. Я б так не змогла.
Хоча у кожного свій характер. Але ж вони ображаються, якщо я поводжуся так, як вони не звикли бачити.
Учора його мама знову заявила, що якщо не даватиме їй гроші на домашні потреби, то ми можемо переїжджати на іншу квартиру. Ось такі справи.
Перепрошую за багатослівність. Просто, я хотіла детальніше описати ситуацію, щоб отримати пораду, якої дуже потребую. Заздалегідь дякую за увагу.