Тетяна нічого не помічала, вона думала про свою знахідку. Їй самій було понад 40 років, і в селі молодь звала її вже тіткою
Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Андрій, стоїть на ґанку і стукає у двері. Вона схаменулася, різко схопилася і, йдучи босими ногами, побігла до дверей. Знесилена
Почувши розповідь, жінка на кілька хвилин скам’яніла, перетравлюючи інформацію, і насилу заговорила:  — Вона так і сказала, що я її мачуха? Рідну матір посміла назвати мачухою?  — Рідну матір? Ви мама Діани?  — Так, я її мама, до речі, мене звати Ірина, а вас як?  — Я Олексій. І не засмучуйтеся ви так, не гнівайтеся на неї, ляпнула не подумавши. А так дівчинка у вас така хороша, красуня і розумниця, по дому допомагає, моя мама дуже до неї прикипіла
— А ось і ваш автобус, давайте прощатися! Олексій обійняв брата Сашу, потім його дружину, а потім племінників Павла і Петю. Великий автобус під’їхав до зупинки погойдуючись і
Натягнувши на обличчя чергову посмішку, Марина взяла простягнутий пакунок у бабусі, вислухала привітання, сказала стандартне «дякую» і вже хотіла відставити пакунок убік, але баба Света здивовано підвела очі, мовляв, що ж ти, Мариночко? Навіть не подивишся подарунок? Марина посміхнулася, відкрила пакет і аж скривилася, побачивши там це величезне плюшеве непорозуміння. Ну звісно, величезний Гусак
За великим та святковим столом зібралася дружна сім’я Семенюків. Чи жарт – такий привід, улюбленій доньці й онучці виповнюється 15 років! Марина зранку вже отримала подарунки не тільки
Робота – це таке місце, де тата, і навіть деякі мами пропадають на весь день, а потім приходять злі. Не хочуть гратися, читати дітям книжки і весь час повторюють, що втомилися, і їм потрібно відпочити. Добре, що мама Аліни тепер не ходить нікуди, її прогнали з роботи, бо вона ростить у животику маленького братика
— Аліночко, катайся тільки у дворі, зрозуміла? — Добре, матусю, – Аліна зосереджено крутила педалі, по колу, по колу. Подвір’я тихе, маленьке, автомобілі зазвичай залишали на майданчику за
Наступного дня всі зібралися в обід. У мангалі потріскували дрова, м’ясо виходило соком на шампурах. Усі були трохи напружені й чекали з нетерпінням вирішення ситуації. Нарешті всі замовкли, і слово взяла Олена. — Дорогий мій Артемчику! Сьогодні не твої іменини і не наша річниця весілля, але я хочу зробити тобі подарунок, ти заслужив його. Хлопці, будь ласка, допоможіть
Олена ще раз піднесла телефон до очей, намагаючись вгамувати тремтіння в пальцях, щоб розгледіти як слід цифри. Їх було багато, різних, вони плуталися, розбігалися, ховалися одна за одну.
Несподівано і раптово відходить у засвіти бабуся Михайла і двокімнатна квартира в прекрасному районі міста стає його власністю. У подарунок єдиному онукові. За заповітом
— Марія показувала пальцем на купку білосніжних осколків на підлозі. Ця купка колись була кавником із найтоншої англійської порцеляни. Той самий кавник, через який Марія посварилася зі свекрухою.
— Почекай, я не зрозуміла — ти продав своє єдине житло, щоб просто витрачати гроші на свої забаганки?
— Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є — не вистачає п’яти сотень! Сума начебто й
— Усе це дуже файно, але ми, четверо красенів-чоловіків у розквіті сил, не можемо залежати від схибленої кішки і забобонної жіночки, або заносимо ваше кляте піаніно, або на своєму горбу потягнете
Сім’я Іванчуків накопичила грошей і зібралася змінити свою хрущовку на що-небудь пристойне. У передчутті Івананчук купила кішечку Грету, породисту білу з родоводом, який сягає углиб століть. Щоб як
— Сама всіх збаламутила, а не прийшла! — підібгала губи 80-річна Ірина Степанівна
Бабусі звично зібралися біля магазину. Не вистачало тільки їхньої очільниці — баби Тосі. Вони любили дружно пройтися між продуктовими рядами, пообговорювати ціни, порадити одна одній, що краще купити.
Звичайна взірцева сім’я, в якій на вечерю смажені котлети і картопляне пюре, а у вихідні пиріг із яблуками. Кольоровий телевізор, стінка з кришталем. Ксенії було душно в цій квартир
Вона репетирувала цю фразу всю дорогу. Придумувала інші. Фантазувала про те, як мама кинеться її обіймати і неодмінно заплаче. Вона зовсім не злилася на неї — напевно, у мами

You cannot copy content of this page