Є в мого сина друг на ім’я Матвій, і хлопчик – наш сусід. У Матвія є ненормальна мама. Я дуже хотіла б заборонити їм спілкуватися, але поважаю право сина на вибір друзів.
У вихідні ми часто замовляємо піцу. Лінь готувати, хочеться відпочити, хочеться смачненького та хіба мало причин для замовлення піци. Мати Матвія, Світлана, у вихідні випиває. У неї або гості, або її немає вдома. Тому Матвій у вихідні часто ходить у гості до нас. Діти сидять у дитячій, збирають конструктори або грають у приставку.
Якщо в нас піца, то на Матвія теж замовляю. Не знаю, як інакше. Приїде кур’єр, Матвія вигнати? Піцу вони люблять одну й ту саму, беру для них цілу. Ось і обід чи вечеря.
Одного разу в Матвія заболів живіт. Хлопчик був у нас удома. Я ледве-ледве додзвонилася до Світлани. Вона сказала дати Матвію якусь таблетку від живота, або просто знеболюючу. Запитала, чи приїде вона. Світлана заявила, що таке у Матвія буває, мине, нічого страшного. Я помацала йому живіт, начебто не схоже на щось серйозне, але приготувалася до виклику швидкої, хіба мало. Після таблетки живіт пройшов.
Через кілька днів уже твереза Світлана звинуватила мене в тому, що я годую піцою її сина, тому в нього проблеми. Нагадала сусідці її ж слова: у Матвія таке буває. Навряд чи проблема в кількох шматочках піци раз на тиждень. Вона сказала, щоб я більше не давала Матвію піцу. Поцікавилася в неї, що ж мені робити з її сином, якщо ми захочемо поїсти піцу. Додому гнати?
— Гони, – сказала вона.
Після цієї розмови розпитала Матвія, чим він харчується. Сосиски, каші та локшина швидкого приготування, супи, тушкована картопля або капуста. Сказала йому, що його мама проти, щоб він їв у нас піцу. Він відповів, що це не проблема, буде їй дзвонити і питати.
Настали вихідні. Піца. Матвій біля будинку. Він при мені зателефонував матері, запитав, чи можна йому піцу. Світлана дозволила. Я була в шоці. Кількома днями раніше вона звинуватила мене казна в чому, а зараз, як ні в чому не бувало, дозволила дитині піцу. Вона навіть мені написала, підтвердила, що Матвію можна піцу.
На щастя, більше в Матвія живіт не болів, це я про в нас удома. Поведінка сусідки обурює. У дитини проблеми, їй наплювати. У неї проблеми з причинно-наслідковими зв’язками. То не можна, то я винна, то можна, наплювати їй, вона напідпитку і щаслива. Про опіку не думаю. Матвій одягнений, ситий, взутий. Тата в нього не стало кілька років тому. Світлана самотня, якось сказала, що не виходить заміж через сина, переживає, як він уживеться з вітчимом. Тобто, про Матвія вона піклується. Матвій не маленький хлопчик, дітям по 12 років, тож сидіти з ним цілодобово не треба. Але ситуація із сусідкою мене напружує. Сьогодні одне, завтра інше. Не люблю таких непостійних людей.
Але чи продовжувати годувати малого, ось це велике питання…
