Мною маніпулює сестра, сама того не бажаючи чи не знаючи про це. У нас склалася однакова ситуація, вона та я виховуємо своїх дітей без чоловіків. І начебто все нічого, тільки я чомусь приділяю їм більше уваги, допомоги, фінансів, особистого часу, ніж своїм власним дітям. А потім психую, дратуюсь на дітей та себе, готова себе прибити.
Сестра енергійніша, я м’якша, не можу відмовити. Найцікавіше, що вона мене навіть не просить словами, але натякає та чекає, як мені здається. Я сама пропоную їй допомогу на шкоду своїм дітям і собі. Хочеться просто кудись утекти від усіх. Як це все зупинити?
Вона просто дзвонить мені та жаліється, що нема часу посидіти з дітьми, що їй потрібно піти то на співбесіду, то ще кудись, і саме в цей час хтось з дітлахів хворіє та не може йти до дитсадка чи школи. Каже, що прийдеться самих залишити вдома. Я звісно в такі моменти питаю чим можу допомогти, а вона відповідає: «Дякую, ти найкраща сестра».
Альбіна, 43 роки
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…