Життя з чоловіком не приносить радості. Мені 35 років, я чекаю на дитину в шлюбі. Дитина перша. Одружені ми лише 4 місяці, а зустрічалися до цього 2 роки.
Пишу дуже сухо і нецікаво і стан мій схожий на почерк. Вийшла заміж за коханням, але щось не складається у мене пазл. Все моє життя складається з роботи та побуту, неуваги чоловіка. У вихідні він випиває, я не п’ю взагалі і звичайно цінності у нас різні.
Мій тато втратив роботу (дуже велику посаду, 45 років відпрацював) тепер також випиває. Я дуже хвилююся за батька. Чоловік замість того, щоб мене підтримати, може встати та піти чи виїхати. А нещодавно у нас трапилася сварка, і він якось товкнув мене в живіт цілеспрямовано, був у такому стані незрозумілому. Злякався сам, потім сказав, щоб я його не виводила.
Я все розумію, я далеко не дурна, але як вчинити, не знаю. Мене не влаштовує таке ставлення і таке «радісне» життя і боюся залишитись одна з дитиною. Я працюю, у мене своя справа і ми вирішили, що я працюватиму і в декреті. Морально якось важко. І думки плутаються, але життя таке, що не приносить радості.
Ніні Іванівні вже перевалило за вісімдесят. Мешкала вона в невеликому селищі, яке, щиро кажучи, більше…
Паркан сусіда Юхима я бачила зі свого кухонного вікна щоранісінько. Ох і гарний же був…
Марія глибоко зітхнула. За вікном шумів звичний весняний Київ, а в її просторій трикімнатній квартирі,…
За сімейною вечерею Тетяна нерішуче відклала виделку. Її очі зрадливо заблищали від непроханих сліз: —…
Пані Людмила завжди вміла зліпити свято буквально з нічого. Цей хист жив у ній ще…
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…