Я навіть не знаю і просто в такому шоці, що не знаю, як це описати. Із чоловіком у шлюбі 8 років, два роки тому з’явилася дитина, все було добре.
Він працює, допомагає прибирати і готувати, не має шкідливих звичок, здавалося, що ідеальний чоловік, але місяць тому він не приніс зарплату, сказав, що карту треба міняти. Міняв місяць, але я не знала, що він давно її забрав, а мені просто брехав.
Казав, що карти поки що немає, що треба їхати до банку, і так пройшов місяць. Нам нема на що жити, дитині ні їжі, ні памперсів, нічого немає вже й позичити нема в кого.
А карти все нема. І тут я зрозуміла, що щось не те, випитувала, але він усе заперечував, казав, що все добре скоро буде.
Загалом, я його і сльозами і як тільки не катувала, навіть лякала розлученням, бо відчувала, що щось тут не так. І ось він сказав, що грав у графіки на біржі якийсь ось і програв мільйон гривень.
Це квартира ціла, а ми не маємо своєї квартири, ні машини, зовсім нічого. Я просто у шоці, що робити?
Дитина кричить, стала неспокійною, їй передається мій стан. Що робити? Як мені бути?
Може хтось щось порадить, я правда не можу це прийняти і пробачити, коли дитина хворіє, і ми планували повезти її на море влітку, а натомість ми в борговій ямі.
Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…
Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…
— Сидиш там по своїх заробітках, копійку до копійки складаєш, а тут твій рідний син…
— Ритко, ти чула? Твій Васько з міста молоду жінку привіз! Таку кралю, зовсім дівча!…
Крутишся собі роками в одному ритмі, дім — робота, робота — дім, і здається, що…
— Вона що, остаточно з глузду з’їхала? — крізь сміх обурювалася подруга, яка завітала на…