Чоловік звик, що його мати радіє всьому. Сходив до магазину – все, вона щаслива до небес. І так в інших випадках. І він чекає від мене на це, а я сенсу не бачу

Як ви вважаєте, мати важливіша за дружину? Звісно, ​​мати дала йому життя та виховання. Я тут згодна з цим.

Я завжди вважала, що має бути рівноправність, до всіх однаково. Чоловік сам казав перед весіллям, що пріоритети у житті змінюються.

Спочатку мама, потім дружина і потім діти. А зараз я бачу зовсім інше.

Чоловік працює віддаленно. Завдяки цьому в нього є більше вільного часу, це я бачу по ньому.

Попрацює трохи та грає в ігри. І постійно біля мами, в одній кімнаті.

Я спершу з ними сиділа, але мені нудно. ТБ я не дивлюся, бо його мати дивиться.

А в телефоні можу посидіти і в кімнаті. І ось я весь час у своїй кімнаті і він навіть не підійде і не запитає чи все добре.

Підходить лише тоді, коли йому потрібно тільки одне (ви зрозуміли). Іде ввечері до друзів щодня, приходить і йде знову до зали, щоб мамі час приділити.

А я цілими днями одна, мені не треба. Я як чужа у цьому будинку.

І ще дивується, чому я завжди незадоволена. Чи я маю радіти цьому?

Може, я неправильно вчиняю? Підкажіть, будь ласка, як і що робити.

Я з чоловіком намагалася поговорити, спочатку він казав: «так, ти маєш рацію, я виправлюся» — і знову все по-новому.
Чоловік звик, що його мати радіє всьому.

Сходив до магазину – все, вона щаслива до небес. І так в інших випадках.

І він чекає від мене на це, а я сенсу не бачу. А за мене хто радіє чи дякує, коли я за комунальні платежі сплачую й інші домашні справи роблю?

Весь побут весь на мені. Як мені робити і що робити?

You cannot copy content of this page