Давно, коли я щойно розпочинала трудову діяльність, припустилася тієї ж помилки, виправдовувалася за те, чого не робила. Мені було лише 18 років, за навчання в університеті платила самостійно, тож чіплялася за таку роботу з неадекватною начальницею. Точніше, моєю начальницею вона проголосила себе самовільно, бо за віком годилася мені в матері.
Весь час вона ображала мене, кричала, звинувачувала в крадіжці всього. Варто було будь-якому чоловікові просто привітатись, вона відразу повідомляла, що я перебуваю з ним у зв’язку. Я мовчки йшла до вбиральні і там плакала, а вона потім допитувала, чому мене не було так довго, а отже, я бігаю на побачення.
Одного разу я не витримала і дала цій істеричці ляпас! Як зараз пам’ятаю, яке задоволення відчула! Вона побігла скаржитися, але мене просто викликали до кадрів і повідомили, що за два тижні закінчується мій річний контракт і краще не продовжувати його.
Декілька співробітниць сказали, що готові мені аплодувати. З тих пір досі я нікому і ніколи не давала спуску.
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…
— Ну все, тепер можна й про поповнення думати. Андрій підійшов ззаду, по-господарськи обійняв її…
Моя кава давно схолола, вкрившись темною, гіркуватою плівкою. У кухні стояла така дзвінка тиша, що…
«Приїжджай, Ганнусю! Негайно! Я дуже чекаю! Ти маєш знати правду». Цей коротенький, написаний ніби поспіхом…
Я тримала горнятко обома руками. Звичка ще з дитинства, батькова. Тато завжди пив чай саме…
Братові Грицю стукнуло шістдесят п’ять. Зібралися в нього вдома чималим гуртом — чоловік п'ятнадцять: діти,…