Давно, коли я щойно розпочинала трудову діяльність, припустилася тієї ж помилки, виправдовувалася за те, чого не робила. Мені було лише 18 років, за навчання в університеті платила самостійно, тож чіплялася за таку роботу з неадекватною начальницею. Точніше, моєю начальницею вона проголосила себе самовільно, бо за віком годилася мені в матері.
Весь час вона ображала мене, кричала, звинувачувала в крадіжці всього. Варто було будь-якому чоловікові просто привітатись, вона відразу повідомляла, що я перебуваю з ним у зв’язку. Я мовчки йшла до вбиральні і там плакала, а вона потім допитувала, чому мене не було так довго, а отже, я бігаю на побачення.
Одного разу я не витримала і дала цій істеричці ляпас! Як зараз пам’ятаю, яке задоволення відчула! Вона побігла скаржитися, але мене просто викликали до кадрів і повідомили, що за два тижні закінчується мій річний контракт і краще не продовжувати його.
Декілька співробітниць сказали, що готові мені аплодувати. З тих пір досі я нікому і ніколи не давала спуску.
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…
Я вже давно помітила одну дивну річ. Шлюби іноді розвалюються не від великих потрясінь. Не…
Я тільки зняла пальто в передпокої, коли з кухні донісся гучний гуркіт. Вова грюкнув порожньою…