На роботу до нашої компанії взяли дівчину за рекомендацією знайомого нашого шефа. Анастасія навчалася на економічному факультеті престижного вузу, але оскільки навичок роботи ще не мала, її призначили на посаду секретаря.
З цією роботою вона справлялася, і ми всім колективом дійшли висновків, що своє призначення вона виправдає. Сидячи в приймальні директора, вона, звичайно, була в курсі всіх справ нашої фірми, чим дуже пишалася.
Але надії на кар’єру у Насті впали одного разу на святі, куди були запрошені представники різних фірм. Вона була товариською людиною, до того ж їй хотілося показати свою значущість у фірмі і це виявилося для неї помилкою.
Дівчину весь час запрошували танцювати, і вона, спілкуючись, надто багато розмовляла про справи. Підсумком цього стала втрата нашої фірми кількох важливих угод, які перехопили конкуренти.
Коли з’ясувалося, що виною всьому балакуча Анастасія, директор її звільнив, а весь колектив залишився без преміальних. Але звільнятися з такої престижної роботи не хотілося, і вона почала розповідати всякі дрібниці про те, що знає, хто це зробив.
Але коли на її слова ніхто не звернув уваги і питання про її звільнення було вирішено, Анастасія почала шантажувати, що розповість і про решту угод. Стало зрозуміло, що як людина вона непорядна.
Нині балакучість заважає побудувати кар’єру у серйозній фірмі і вважається великим недоліком. Працюючи з конфіденційною інформацією, маючи доступ до документів, потрібно вміти себе контролювати, щоб не нашкодити ні собі, ні роботодавцю. А свою значущість та професіоналізм показуватимуть конкретними справами.
