Після закінчення університету довго не могла знайти роботу, за фахом я бухгалтер. Щоб мати хоч якісь свої гроші на дрібні витрати та не сидіти на шиї у батьків, які платили за моє навчання, довелося підробляти.
Паралельно з пошуками роботи з фаху довелося попрацювати навіть продавцем-консультантом у магазині одягу. Мене ця робота влаштовувала, але коли знайомий запропонував спробувати в одній організації бухгалтером, але, поки що на дуже маленьку зарплату, я погодилася.
Все ж таки буде досвід роботи, без якого ніде не хотіли брати. Із самого початку я зрозуміла, що перспектив тут для мене немає жодних, і мене взяли лише для розбору завалів у бухгалтерії, але я погодилася.
Спочатку було важко, але згодом я вже звикла, через кілька місяців вдалося розгребти завал і набратися досвіду. Головний бухгалтер дуже хороша жінка, допомагала мені, я їй сподобалася, і вона порекомендувала мене на роботу своїм знайомим.
Для мене це було великою удачею і, доопрацювавши належний термін, я влаштувалася вже на справжню роботу з нормальною зарплатою, і що дуже важливо, офіційно. Але везіння на цьому й закінчилося, моя нова начальниця була дуже буркотлива і завжди всім незадоволена жінка.
Постійно робила мені зауваження, критикувала мою роботу, змушувала затримуватись після роботи на годину, а то й більше, а коли я не погоджувалася, погрожувала звільненням. Доводилося підкорятися, але згодом, набравшись досвіду, я вже й сама вирішила піти, і тут ставлення до мене начальниці різко змінилося на краще, адже я виконувала більшу частину роботи і її це влаштовувало.
Але було вже пізно, моя колишня начальниця відкрила свою справу і покликала мене працювати. Такий шанс я прогаяти не могла і погодилася.
Довгі пошуки роботи теж виявилися корисними. Я навчилася спілкуванню в робочому колективі, набула досвіду роботи і тепер впевненіше дивлюся в майбутнє.
