Для мене це звичайний прояв ввічливості. Але виявилося, що начальниця прийняла гарні манери мого чоловіка за флірт чи залицяння, і зробила свої висновки

У мене був ювілей (50 років), відзначали один день із друзями та родичами на дачі, а другий у ресторані з начальством та колегами. Усі були парами, я, звісно, теж із чоловіком.

Все пройшло чудово, я почула багато приємних слів на свою адресу, чим була неймовірно зворушена. Особливо відзначилася моя безпосередня начальниця, яка такий зворушливий тост проголосила, що я мало не розплакалася.

Щоб у відповідь зробити їй приємне, попросила чоловіка запросити її на танець (вона самотня та прийшла без супутника). За столом теж посадила її поруч, і мій чоловік, як вихована людина, весь вечір її доглядав.

Для мене це звичайний прояв ввічливості. Але виявилося, що начальниця прийняла гарні манери мого чоловіка за флірт чи залицяння, і зробила свої висновки.

Далі будо цікавіше. Дізнавшись, що він працює у будівельній фірмі, вона попросила зробити їй ремонт на дачі.

І там вона почала фліртувати, причому, у досить відвертій та наполегливій формі. Наскільки я розумію, він з нею таки переспав, аби скоріше відстала.

Але вона не дає йому спокою, і в разі відмови з його боку, загрожує мені звільненням. Дізналася я все це від своєї колеги, яка підслухала їхню розмову.

Вдома приперла чоловіка до стіни, і він мені зізнався. Ну, може, не у всіх подробицях, але суть зрозуміла.

Він знає, наскільки мені важлива моя робота, і піти з жахливими рекомендаціями, кілька років не допрацювавши до пенсії, для мене неприпустимо. Але й зраджувати мені не хоче, тим більше з жінкою, яка йому гидка.

Просто глухий кут. Що робити? Може, хтось допоможе мені слушною порадою?

You cannot copy content of this page