— Чорна смуга пішла якась, – зітхає Даша. – І у чоловіка проблеми з роботою, і мама серйозно хвора, а тут ще й свекруха підкладає свиню. Хоча з нею завжди було непросто…
— Що таке не щастить і як із цим боротися. Здавалося б, тільки недавно квартиру свою купили, а тут невдачі пішли, – погоджується подруга. – Сподіваюся, ви ж не будете під свекрушину дудку скакати?
— Не хочу, всіма силами намагаюся цього уникнути, але донька засмучена, а чоловік впиратися почав, він за умови, поставленої своєю мамою не бачить нічого поганого, мовляв, теща може прийти будь-якого іншого дня або ми до неї з’їздимо на чай з тортиком. А мені прикро подвійно, ні, навіть утричі. По-перше, це він зараз не заробляє, по-друге, швидко він забув усе, що теща хорошого зробила, а по-третє, як взагалі можна таке терпіти та приймати? Навіщо дочку налаштовувати проти однієї з бабусь, тим більше що привід надуманий явно!
Даша заміжня 8 років, незабаром іменини у єдиної донечки, 7 років. Одразу після весілля подружжя кілька років жило в однокімнатній квартирі, яку сім’ї надала мати чоловіка.
Свекруха цю оселю отримала у спадок, дала молодим можливість накопичити на свою квартиру і величезне їй за це спасибі, кілька місяців тому сім’я переїхала у власну двокімнатну.
— І мама моя, я вважаю, допомогла не менше, – каже Даша. – Так, не грошима. Їх у неї просто нема, вона на інвалідності, здоров’я підводить. Але моя мати давала нам можливість гроші заробляти. І чоловік не повинен цього забувати. Я з півтора року доньки працюю, жодного лікарняного не взяла – мама сиділа з онукою. А з її проблемами це дуже непросто було. І ось тепер до неї таке ставлення? Свекруха дочекалася зоряної години? Вирішила вдарити зараз, зручний час знайшла?
Між мамою Даші та її свекрухою кішка пробігла ще на початку сімейного життя дітей. І, як вважає Даша, підстав ображатися у свекрухи не було, просто такий характер ревнивий і безглуздий.
Сваха образилася на матір Даші через чоловіка. У той час, коли молоді тільки-но одружилися, свекруха жила в шлюбі з другим чоловіком. Тоді намагалися родинні стосунки підтримувати, часто збиралися, відзначали свята. На одному з таких сімейних збіговиськ чорт смикнув чоловіка свекрухи сказати дружині, яка зазвичай з приводу чогось голосно обурювалася: “Та, подивися на сваху свою. Мила спокійна жінка, без істерик, завжди привітна, усміхнена, спокійна”.
— Просто сказав, моя мама дійсно позитивна людина і дуже доброзичлива, особливо на тлі свекрухи. Але тоді все. Прямо тут же свекруха почала битися в істериці, що сваха чужому чоловікові стріляє оченятами, заграє так би мовити, – згадує Даша. – У мами навіть погано з серцем стало. З того часу вони не спілкуються. Чоловік від свекрухи, до речі, пішов уже коли нашій дочці було 3 роки. До іншої жінки пішов, дістало чоловіка слухати її істерики. Але мама для свекрухи – ворог номер один.
Втім, коли молодята жили у квартирі свекрухи, а теща щодня приходила сидіти з маленькою онучкою, мати чоловіка жодного слова не говорила. Просто намагалася не зустрічатися зі свахою. Коли у дівчинка були якісь свята, бабусі намагалися вітати внучку, не перетинаючись. Було кілька випадків, коли сиділи за одним столом, не розмовляли, але все було добре.
Чотири місяці тому у сім’ї почалася чорна смуга: у мами Даші трапився інфаркт, переживали за неї, а за тиждень і чоловік втратив роботу. Працював у приватній фірмі, не порозумівся з сином шефа, звільнили одним днем. Поки чоловік перебивається разовими заробітками, живуть на гроші Даші, та ще й маму треба лікувати, здебільшого всі ліки безкоштовно дають, але декого просто немає за пільгами, доводиться докуповувати.
— А у нас ще й меблів у квартиру треба багато нових купувати, і доньку збирати у перший клас цього року, – сумує Даша. – Все до всього. Постало питання про іменини доньки, тут свекруха і запропонувала, що вона сплатить онуці свято.
Свекруха зараз здає ту саму квартиру, в якій жили Даша та її чоловік. Гроші у жінки є, до того ж вона працює і отримує пенсію. Не дочекавшись відповіді від невістки, свекруха розписала внучці, що її свято відзначатимуть у кафе, з аніматорами, із запрошенням її подружок із садка та двору.
Зрозуміло, дівчинка загорілася ідеєю, планує, мріє, вже й подругам всим розповіла, тим, яких збиралася кликати. Днями свекруха Дашу запитала, на скільки людей дорослих вона розраховує зі свого боку.
— Ми з чоловіком, мамо моя, сестра двоюрідна з чоловіком та дитиною, от і все, – відповіла Даша.
— Чудово, згодна, – кивнула свекруха і додала. – Маму твою ми викреслюємо. Її на святі не буде. Ну що ти так дивишся на мене? Це я плачу за свято, я і вирішуватиму, хто на ньому буде. А з твоєю мамою ми не ладнаємо.
Даша готова заплатити за маму сама, але свекруха і слухати це не захотіла: сваху бачити не хочу й крапка. Навіть сказала, що якщо Даша наполягатиме, то самого свята не буде, адже онука буде засмучена.
Зі свекрухою Даша посварилася. Вирішила з чоловіком поговорити, той спочатку погодився: стосовно тещі це негарно, та й хворіє зараз теща, навіщо їй такі переживання. Обіцяв зі своєю мамою провести розмову і не досяг успіху.
— Ось так я хочу, – заявила синові свекруха. – Я оплачую, у вас немає грошей. І взагалі, маємо бути вдячні і за те, що внучці свято влаштовую, і за те, що завдяки мені квартиру купили. Сваха дома посидить, їй це навіть корисніше буде.
— І чоловік такий мені: “Ну так, а що такого у цьому? Ми потім до тещі з’їздимо. Їй взагалі можна не говорити, що ми в кафе”, – гнівається Даша.
— Ага, у наш час, коли свекруха точно викладе фото в соцмережах, як зберегти таке таємно?
Та й донька мала ще, щоб приховати перед бабусею захоплення. Це вони 11 днів не бачилися, а так би вже все розповіла.
— Даш, а може бути і нічого страшного не буде, якщо взагалі не святкувати? Чи в тому, щоби сказати мамі правду? – Запитує подруга обережно.
— Про те, щоб не святкувати доньці і заїкатися боюся. Буде море сліз, будуть звинувачення у мій бік, що я рідну дитину радості позбавляю.
Сказати мамі правду? Ну, не вважаю я таке справедливим. Вона для внучки не менше зробила, аніж свекруха. І потім, все одно переживатиме, а в її стані цього зовсім не треба. Головне, свекруха все точно розрахувала. Я зла просто до неможливості.
Як думаєте, чи має Даша підстави злитися?
Чи проблема не варта цього? Що ви зробили б на місці жінки?
