Із самого початку сімейного життя домовилися з дружиною, що оскільки у мене стабільна робота та висока зарплата, то після появи дитини вона займатиметься лише домівкою та дитиною. Вона погодилася та після декрету на роботу не вийшла.
Через два роки з’явився другий син і стало зрозуміло, що дружина буде вдома постійно, тим більше що планували ще й третю дитину, хотіли доньку. Але нещодавно почалися проблеми із витратами.
Я розумію, що на дітей йде багато грошей, і вважаю, що даю дружині достатньо. Вона ж каже, що набридло постійно залежати від мене і випрошувати кожну копійку.
Ситуація радикально загострилася після того, як дружина витратила гроші, призначені для покупки книг старшому синові. Витратила на необов’язкову зустріч із подругою у кафе та похід із нею у кіно.
Я не проти, щоб вона іноді зустрічалася з подругами, але не зовсім розумію такі незаплановані витрати грошей. Загалом ми посварилися.
Дружина звинувачувала мене в тому, що я купив спінінг, хоча ми домовлялися відкласти грошей на пару комплектів нової постільної білизни. Її дратує, що я сам розпоряджаюся грошима та вирішую, що потрібніше.
Я запропонував прорахувати суму, яку я маю виділяти на сім’ю, але вона відмовилася. Сказала, що гроші мають лежати в одному місці, і вона може взяти, коли їй це потрібно.
Але у мене гроші на картці і знімати все я не бачу сенсу, тим більше зберігати їх усі вдома. Після цього, не досягнувши компромісу, дружина не заводить розмову про гроші, а мовчки вранці кладе список речей, які я маю купити, оскільки гроші у мене.
Але я допізна працюю, і я не маю часу шукати їй колготки або дітям одяг. Як знайти вихід із цієї ситуації, не знаю.
Віддати їй усі гроші? Тоді мені доведеться просити і звітувати?
Не розумію, що не влаштовує дружину. Багато наших знайомих мають менше дохід удвох, ніж те, що я даю дружині на господарювання. Хіба я не правий?
