Дрібниця, але збрехав, знаючи, що я не переношу брехню, я образилася, а ці двоє, друже та його дівчина, підтримали чоловіка, мовляв, ну обдурив і що тут такого? Ну і що, що обманює, терпи, при цьому вони знають також, як я ставлюся до брехні, у результаті вони роздмухали між нами скандал – другий день не розмовляємо

Я п’ять років жила з чоловіком без шлюбу, пів року тому з його ініціативи розписалися. У відносинах все рівно — лаємося іноді, але по дрібниці і швидко миримось.

Спочатку ми обговорювали, що ні я, ні він не пробачать зради. Також я ненавиджу брехню, навіть у дрібницях і він це прийняв, помічений не був.

Рік тому познайомилися з парою (не одружені), потоваришували. Чоловік допоміг цьому чоловікові з роботою, і раптом ні з того, ні з цього, на рівному місці став мені брехати.

Виїхали вони удвох на роботу, дзвоню в обід, питаю — де ви, відповідає в офісі, обідаємо. Увечері від дівчини того молодика дізнаюся, що вони обідали в кафе.

Дрібниця, але збрехав, знаючи, що я не переношу брехню. Я образилася, а ці двоє, друже та його дівчина, підтримали чоловіка, мовляв, ну обдурив і що тут такого? Ну і що, що обманює, терпи.

При цьому вони знають також, як я ставлюся до брехні. У результаті вони роздмухали між нами скандал – другий день не розмовляємо.

Не збагну, навіщо їм це потрібно і чому він став мені брехати? І як поводитися тепер, теж не зрозумію.

Хочеться перервати спілкування, але боюся, чоловік не захоче звільнити тепер цього друга, хоча цінність його як співробітника так собі.