Ми прожили у шлюбі 19 років. Красива пара, дочка розумниця. Я їздила за ним гарнізонами з немовлям, ми разом будували все, взяли квартиру в кредит, купили машину. Я його любила до сліз.
Ми ніколи не розлучалися, вихідні, відпустку разом. Збоку нам казали, що ми гарна дивовижна пара.
Потім виявилося, що мій чоловік мав іншу сім’ю 8 років. У це ніхто не вірив і я не одразу повірила. Опустити всі свої емоції того часу.
Скажу, що повертала його назад у сім’ю, прощала та хотіла жити з ним далі. Але саме з того часу почало валитися все, ми втратили квартиру за борги, я продала машину за борги, він втратив роботу і начальство його зробило все, що він сів за це.
Він мав якісь борги, а він обіймав керівну посаду. Я залишилася одна з 17-річною донькою студенткою та з кредитами.
Озираючись назад, ніяк не можу зрозуміти, коли я втратила і що? Може, не треба було повертати його.
Але його друга дружина (він її так називав) вийшла заміж за іншого через місяць після їх розставання. І тільки зараз я розумію, що він не любив мене, чи в нього це почуття пройшло до мене набагато раніше.
Я хочу викинути його зі свого серця, хочу навчитися думати про нього не почуттями, а розумом. Спілкуватись спокійно як друзі.
І я дуже хочу навчитися жити далі та бути щасливою. Мені 42 роки.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…