Я не мамин синок, але дуже люблю і поважаю своїх батьків, особливо маму. Коли вирішив одружитися, боявся, що раптом моя Настя мамі не сподобається, як мені тоді робити.
Але знайомство пройшло нормально, вони якось одразу потоваришували. Одружені ми вже 10 років, і за цей час у них між собою жодного разу не було конфлікту, щоправда, живемо від батьків окремо.
Мама не втручається в наші справи, а навіть навпаки, часто у моєї дружини просить поради з якихось справ або покупок, завжди каже: «ти молода, краще все знаєш, коли я була у твоєму віці, такої побутової техніки не було».
Мама завжди намагається похвалити Настю за вибір одягу чи приготований обід, батьки дуже люблять наших дітей, завжди пропонують побути з ними, щоб ми могли кудись сходити чи просто відпочити та побути вдвох. Дарують нам усім подарунки на свята.
Але останнім часом я став помічати, що у моєї дружини трохи змінилося ставлення до моєї мами, хоча вона намагалася приховувати це і при всіх ставитися до неї, як і раніше. Мені чомусь здалося, що мати її дратує, і я не став чекати, поки вона сама скаже, що трапилося, а спитав сам.
Вона одразу казала, що мені це здалося, що все добре, але потім розповіла, що мама постійно натякає їй, що їй не подобається, що Настя не називає її мамою. Вона не наполягає, а просто постійно, як би ненароком, починає розповідати про своїх знайомих, де невістка називає свекруху не по імені по батькові, а мамою.
Настя сказала: “їй мало того, що я до неї ставлюся нормально, так починає вигадувати проблеми”. Я з нею згоден, важливе ставлення, а не те, як хто кого називає, адже я теж Настиних батьків називаю на ім’я по батькові і нічого.
Розумію, що треба поговорити з мамою, але боюся її образити. Що порадите?
