Мені 27 років, дитині буде три роки через 2 тижні. Працюю сама на себе. Новий бізнес з кожним місяцем розвивається.
Живу сама з дитиною. Ми із чоловіком познайомилися два роки тому. Через два місяці дізналася, що чекаю дитину.
Дуже кохали одне одного і тому чекали нашого щастя на світ. До появи сина працювала в аеропорту по змінах.
Було нелегко. Але все одно у родині була повна гармонія.
Чоловік із поганим минулим. У 21 рік образив вітчима, на нього відкрили справу, у 25 втратив все, оскільки був винним в аварії і до цього вересня тривала справа.
Під час того, як моєму синові було 3 місяці, чоловік тихо, знову ж таки в нетверезому вигляді, забрав машину, поки ми з сином спали, і знову історія повторилася. Ту машину врятували, а він пішов із місця події.
Тоді він благав мене взяти на себе його обов’язок, я відмовилася. І потихеньку почали псуватися стосунки.
Коли 5 місяців дитині було, я прихистила маленьку собачку. Собачці було півтора місяці.
Хотіла, щоб дитина зростала з собакою, розвивалася. Так воно і є.
Але після того чоловік змінився на поганий бік, не передати словами. З появою дитини я відкрила свою справу і після появи дитини через два тижні стала потихеньку працювати, набирати клієнтів.
Було спочатку, мало, але потім з кожним місяцем додавалися клієнти. Допомоги від чоловіка тоді було мало.
Він тільки працював, а всю решту часу спав чи сварився зі мною. На мені було все, робота, дитина, прибирання, приготування. Звичайно, багато чого не встигала робити.
Намагалася пояснити, що нам потрібна раз на тиждень чи два, робітниця. На що він завжди відмовляв, бо вважав, що я ледарка і сама повинна все встигати.
А гроші мені самій треба було заробляти, бо на дитину та на їжу вона не давала. А дитина росте і щомісяця треба купувати одяг, їжу, памперси, розвиваючі ігри.
У вересні переїхали на іншу квартиру, орендовану. Перед переїздом ми дуже посварилися, розійшлися на три тижні, потім зійшлися, бо кохаши одне одного.
Але скандали все збільшувалися з великими обертами. Потім я дитину відвела в сад, щоб на повну силу працювати, тому що чоловік відмовився за все платити, крім, як за оренду квартири.
Йому все не подобалося, пригнічував мене, принижував. Не давав розвиватися, але я стояла на своєму, що краще на себе працювати і отримувати більше, ніж на когось і отримувати копійки.
З кожним днем життя все більше ставало пеклом. Дитині навіть доброго ранку не говорив.
Не говорю вже про те, що навіть 5 хвилин він не міг сидіти з ним. А допомога мені дуже потрібна була.
Чоловік вважав, що я ж у всьому винна, і все маю я оплачувати. Я через його борги втратила кредитні картки, чеки та мінус великий у банку.
У цьому він теж звинувачував мене. Було якість, що мені треба було піти працювати на цілий день.
Довірила йому дитину, а замість того, щоб він був з сином, він віддав дитині моїй подрузі і пішов пити з друзями. Я не знала цього і дізналася тільки о 4-й годині дня, коли подруга зателефонувала і запитала, де я, адже він сказав, що я прийду за ним о четвертій годині.
А я ще на роботі була. Великий шок. Не сказавши мені, залишив дитину.
Я максимально швидко повернулася до 7 і забрала дитину. Дуже переживала, він повернувся того дня до 3 ночі.
Всі свята він їхав кудись, залишаючи мене одну з дитиною. Витрачав гроші на свої капризи.
Звернулася до адвоката, що жити так більше не хочу, хочу розлучитися. Після того, обговоривши з ним подальші плани, дала йому шанс на 3 місяці, що якщо не зможемо зрозуміти одне одного, то розійдемося.
Не минуло й 3 тижні, як все повернулося назад. Знову крики приниження, образи та ще звинувачує мене, що я така скандальна.
У мене пішли всі почуття, і тоді я почала просто по-тихому доживати, і по-тихому піднімати свій бізнес, щоб після розлучення бути зі стабільним заробітком. Через те, що не було почуттів, він почав шукати, де і з ким проводжу час.
А я ж удома працюю, а ввечері завжди з дитиною вдома. Куди ж мені там гуляти?
Почав ображати сильно думаючи, що зраджую, останнім часом я вже хотіла поліцію викликати, але шкодувала його. Говорячи собі, що й так багато судимості, що ж я ще додаватиму.
Але останній тиждень не витримала, бо в останню сварку він плюнув на дитину. На що я не стрималася і була велика сварка.
Мама викликала поліцію, його затримали та ненадовго посадили. Став усім розповідати, що зраджувала, тому він так і вчинив. Фактів не мав.
Зараз я сама живу і тут сьогодні дізналася, що чекаю дитину. Я в повному шоці. Позбавлятися від дитини не буду.
Але як далі? Ні стосунків нових, ні підтримки чоловічої нічого тепер не буде, і я тепер буду з двома дітьми.
Повертати його ні в якому разі не буду. Боляче й не знаю, що робити.
