— Навіть не знаю взагалі, чи буде це весілля вже чи ні. Точніше, мова навіть не про весілля, а взагалі про реєстрацію шлюбу, – каже Віра Олександрівна.
— Що ще сталося?
— Так все те ж саме, наречений, начебто, взагалі непоганий, ми з ним вже півтора року знайомі, ніяких негативних рис за ним не помічено, але його мама — це щось, — хитає голова жінка. – Двічі вони вже відкладали реєстрацію шлюбу. А зараз Люба взагалі сумнівається, а чи потрібно їй взагалі у все це влізти?
— Ну як же, почуття ж між ними є…
— Почуття почуттями, але почуття мають звичай випаровуватися без сліду, розбиватися об побут і так далі. Знаєш, я думаю, що це навіть добре, що Люба починає мислити критично. У мене теж в душі все повстає вже проти цього союзу. Немає претензій до Гліба, взагалі немає, але якщо таке ставлення з боку жінки, яка ще навіть не встигла стати свекрухою… Ну не знаю.
Любі, доньці Віри Олександрівни 27 років. Два роки дівчина у стосунках з Глібом. Молодий чоловік старший за дочку на 3 роки, з усіх боків позитивний молодий чоловік: з освітою, роботою, хорошими манерами, почуттям гумору та іншим. До Люби Гліб ставиться дуже тепло, познайомившись з батьками обраниці, знайшов з ними спільну мову: і на дачу приїжджає з видимим задоволенням, і допомогти хапається тут же.
Відносини в парі були взагалі безхмарними, думали про шлюб, рахували свої заощадження, батьки Люби, що називається «на низькому старті» — підбили фінанси, підрахували, скільки молодій родині зможуть виділити на придбання житла. Молоді люди не жили і не живуть разом, але є студія двоюрідного брата Гліба, де вони зустрічаються і проводять вихідні разом. Двоюрідний брат Гліба зараз у відрядженні.
Коли про весілля заговорили, дочка з мамою і батьком поділилася планами: невелике торжество, біла сукня, фотограф — будуть, їй хочеться. На весілля гроші були у майбутніх молодят. І зіграти його пара повинна була ще минулої осені.
— Все йшло добре і за планом до тих пір, поки Люба не познайомилася з мамою Гліба, — продовжує Віра Олександрівна. – Каже, що їй з порога дали зрозуміти — вона не до двору. Загалом, тоді ж весілля у вигляді урочистого заходу скасували, заяву Люба відкликала, вони ледь не розбіглися з ініціативи моєї дочки. Я її розумію, прикро таке ставлення.
Все почалося з грибів. Точніше, з першого погляду мами Гліба на Любу.
Дівчина легко все зрозуміла і підтиснуті невдоволено губи і важке зітхання: не сподобалася. Потім був стіл, який накрила майбутня родичка. На столі гриби. На гриби у Люби харчова непереносимість.Не їсть в будь-якому вигляді.
— Гриби я сама солила, — звернула увагу мати Гліба. – Дуже смачні, всі хвалять.
Люба тактовно відмовилася, посміхнувшись. Але ні, господиня причепилася з цими грибами міцною хваткою: чому ти навіть не хочеш спробувати? Не довіряєш? Зневажаєш? Всі мої гриби нахвалюють.
Коли Люба сказала про харчову непереносимість, мати Гліба не послабила хватку:
— Непереносимість може бути, якщо гриби приготовані погано, а у мене приготовані добре. Глібе, скажи їй.
Гліб сказав. Мамі. Щоб вона не приставала до Люби зі своїми грибами. Вийшло ще гірше:
— Не встигла прийти в будинок, а вже свариш мене з сином? Яка непереносимість? Ти нездорова? Глібе, а діти які у вас будуть? У кірках від діатезу?
— Загалом, пекло, — вважає Віра Олександрівна. – Донька встала і вийшла, Гліб з матір’ю посварився і за нею.
Два тижні вони не спілкувалися, потім він передав на словах мами вибачення, навіть якийсь подарунок від цієї моторошної жінки. Але весілля Люба перенесла. Мовляв, будь-який настрій зник через два тижні в РАЦС йти. Через кілька днів після скасування весілля подали нову заяву, Люба вже сказала, що буде просто розпис, все. Переживати, що мати нареченого щось викине на святі — не хотілося. Гліб погодився, що так буде простіше. І нікого запрошувати не потрібно. Реєстрація шлюбу намічила на кінець січня.
— І почалося. Люба з нею не контактувала, але з Гліба мати знатно знущалася, — згадує Віра Олександрівна. – А чому не буде банкету? Який привід? Гриби? – Ні, не гриби.
Тепер її не влаштувала дата весілля: наприкінці січня 5 років тому її мами не стало, наприкінці лютого 9 років тому тато Гліба пішов з життя і взагалі, хто додумався в січні розписатися, — відповідає Віра Олександрівна.
Молоді вирішили не звертати уваги на маму нареченого, але… за тиждень до одруження вона лягла в лікарню на планову операцію. Природно, у жінки один син, операція була по заміні тазостегнового суглоба, вийшло так, що її і прооперували не відразу, а лише за 3 дні до весілля. Потім чи то реально їй було погано, чи то вона вдавала, що так погано.
— Ну от як одружуватися, якщо Глібу потрібно постійно сидіти з матір’ю? — засмучувалася Люба. — Ми ж удвох планували посидіти в ресторані, потім (розповідь для сайту Рідне Слово) поїхати на тиждень відпочити. Ну що, як бути? Бронювання в готелі відмінили. Розписатися, а потім, через пару місяців їхати на відпочинок? Якось нерозумно. І настрій у нього не той. І матір не залишиш.
Віра Олександрівна вважає, що з операцією номер прокрутила мати нареченого спеціально, тягнула довго, а тут раптом зважилася і спритно влаштувала це саме в дату передбачуваного одруження сина. І ось на початку березня Гліб наполегливо попросив Любу подати заяву знову. Подали, дата реєстрації — 18 квітня.
З 10-го у Люби відпустка, з 17-го відпустка у Гліба. Подруга Люби підібрала нові дати, забронювали готель.
— І почалося! На телефон дочки посипалися повідомлення від майбутньої свекрухи. Про те, що Великий Піст не розписуються, це гріх. При тому, що жінка там дуже далека від релігії. Гліб хрещений, а вона сама — ні, — Віра Олександрівна не може приховати роздратування. – Почалося про те, що якщо їм все одно, то треба подумати і про майбутніх дітей, яких за гріхи батьків обов’язково покарають.
— Не звертай уваги, — закликав Любу наречений. — Плювати, я вже втомився з нею сваритися. Просто не думай про неї, тобі жити не з нею, а зі мною.
Гліб вже пару тижнів, з тих пір як його мати стала досить терпимо пересуватися на прооперованій нозі, постійно живе в студії родича. До мами, звичайно, мотається раз у раз: щось зробити, щось купити.
Люба каже, що майбутня свекруха його постійно так чи інакше смикає. А днями дочка вразила маму тим, що завела розмову про те, що весілля взагалі треба скасувати, а відносини з Глібом завершити.
— Вона не відстане від нього, як ти не розумієш? Вона так і буде все життя маніпулювати, щось придумувати, забирати його від мене, тріпати нам обом нерви. Я навіть думаю, що до призначеної дати вона обов’язково потрапить до лікарні, щоб Гліб з (розповідь для сайту Рідне Слово) нею сидів, а не під вінець зі мною пішов, — сказала донька. – А мені таке потрібно? Чи то в мені справа, в тому, що я їй категорично не припала до смаку, чи то їй б поруч з сином ніхто до смаку не припав. Але чим більше я думаю, тим більше приходжу до висновку, що мені не хочеться мати такі пригоди все життя.
— У неї, звичайно, настрій зараз зовсім не весільний, — зітхає Віра Олександрівна. — І я не знаю, що і сказати, чим втішити. І теж себе на думці ловлю: а чи не краще перестраждати, розлучившись, ніж мучитися потім все своє життя?
Фото: авторський контент сторінки “Рідне Слово”.
