Фотограф Олександр працював у тимчасово окупованому Херсоні до 10 серпня. Він вирішив поїхати після того, як дізнався, що його розшукують росіяни. Його друзі намагалися допомогти йому і ховали від загарбників, де могли. За шість тижнів Олександр виходив у місто від сили разів п’ять, щоби просто побачити людей.
За його словами, єдиний шлях із окупованого Херсона – це Василівка. Шлях із перевізником зайняв два дні і це їм ще пощастило. На момент їхнього приїзду на блокпост інший перевізник зайняв їм місце у черзі.
Він зазначив, що люди на блокпостах стоять по п’ять-сім днів, а є випадки, коли стоять і по 10 днів. Олександр зазначив, що він за виїзд із Херсона заплатив 5 тисяч гривень та зазначив, що це середня ціна, люди платять і по 8 та 10 тисяч, але є й безплатні автобуси.
Поки Олександр був у Херсоні, він розробив цілу систему, щоб можна було непомітно фотографувати, бо це було дуже небезпечно.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…