Із чоловіком ми живемо майже 11 років. Купили кімнату в комуналці в кредит, залишилося сплатити останні пів року. Я постійно на роботі усі ці роки. Вихідні переважно лікарнями ходжу, є захворювання.
Чоловік у мене активний, його завжди тягне гуляти, випити. Постійно мене пиляв, що я весь час на роботі. Ну не можу я думати про гулянки у чужому місті, треба заробляти гроші. Але чоловік постійно казав, що я його пилю, коли він відпочиває.
Місяця три тому помітила, що він охолонув до мене. Все повторював, що в нас нічого не вийде. Я казала йому: «А як же плани на покупку квартири?». Але він твердив, що нічого не вийде.
І тут учора я помітила, як він при мені листується з якоюсь дівчиною. Вночі так спала. Вранці зателефонувала, накричала на нього, він сказав: “Приїду, поговоримо”. Приїхав із роботи, сказав, що якось так вийшло, сам не помітив, як охолонув до мене.
Але каже, що у них нічого не було, тільки листування і на роботі бачилися. Запитала, чи подобається вона йому, він сказав, що так, але любить мене.
Ще сказав: «Давай залишимо поки що все як є». Я запитала, чи він спілкуватиметься з нею, чоловік відповів, що не знає. Хоче розібратися у собі. В мене просто істерика. Порожнеча. Жити не хочеться. Я йому вірила. Що мені робити? Куди йти? Нема куди просто. Дітей ми до речі не маємо.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…