Познайомилася з чоловіком півтора роки тому, він гарно доглядав — увага, квіти, компліменти прогулянки. Майже рік тому почали жити разом.
Спочатку теж все було непогано. І по дому допомагав, і ставлення було також.
Потім все пішло по згасаючій. Спочатку в нашому житті з’явилися його гулянки, потім телевізор та диван.
І все так поступово, що я схаменулась тільки, коли зрозуміла, що в квартирі нас двоє, але мені навіть поговорити нема з ким. У комп’ютерні ігри може грати цілодобово, якщо не ігри, то фільми.
Іноді, звичайно, бувають просвітлення (частіше після скандалу), під час останнього він зробив мені пропозицію, а мені навіть відповісти на нього нічого. Його ніби немає, я одна.
Яка родина без спілкування та під телевізор? Планувати дитину від чоловіка, який поки що просто випиває, а в перспективі що?
Та й удома він перестав хоч щось робити, тільки якщо примушу. Я не розумію, коли він так змінився?
І розходитися мені не хочеться, я покохала ту першу людину. І жити із цим, другим не хочу.
Коли Наталя Петрівна набирала номер районної опіки, її пальці тремтіли й ковзали по екрану смартфона.…
Маргарита заповзято терла щіткою підлокітник старого дивана, намагаючись вивести невидиму пляму. Вона завжди хапалася за…
Вдихаючи на повні груди солоне, настояне на степових травах повітря, Денис стояв на дерев’яному ґанку…
Усе почалося з поїздки до свекрухи в гості. Спершу Марія не надала цьому жодного значення:…
— Біжимо, кажу, біжимо! Бо твої тітоньки зараз усе до рук приберуть, і оком не…
— Мамо, персики будеш? — Нащо ти взагалі їх притяг? — роздратовано відмахнулася Любов Петрівна.…