З чоловіком розлучилися чотири роки тому, і після розлучення я із двома дітьми проживала весь цей час із його батьками. Чоловік пішов до іншої жінки і в нього вже з нею є спільна дитина.
Одразу після розлучення він відмовлявся платити аліменти, мотивуючи це тим, що я живу в його квартирі. Постійно приходив та вимагав написати відмову.
Спочатку його батьки не втручалися в наші сварки, але коли в нього в тій родині з’явилася дитина, почали підтримувати сина з приводу аліментів. Але як я можу відмовитися від цих грошей, якщо маю дві дочки – сім і десять років?
Я і так утримую їх і себе на свою зарплату, плачу свою частину комуналки і купую продукти на всю сім’ю, чим і плачу за таке житло. Але нещодавно свекруха поставила мені ультиматум, що якщо я не напишу відмову від аліментів, то шукатиму собі інше житло.
Я відмовилася і тепер вони мене просто виставили з дітьми із квартири. На свої доходи я змогла винайняти кімнату у комуналці, тому свекруха дозволила дітям повернутися до них, але без мене.
Так ми живемо тепер із дітьми у різних місцях. Вони нудьгують, я теж плачу щодня, але що робити, не знаю.
Молодша дочка попросила мене телефоном купити їм цуценя, щоб їм не було так самотньо, я купила, і тепер свекруха погрожує його викинути на вулицю, тому що прибирати після нього ніхто не хоче.
Для дітей це додатковий стрес, хоча вони й обіцяли дбати про цуценя, але ж вони півдня у школі! Ще більше посилює ситуацію те, що колишній чоловік вирішив переїхати зі своєї родини назад до батьків, а квартиру дружини здаватиме.
Я не можу приходити до дітей, бачу їх тільки вранці, коли вони йдуть до школи, але ж це не може тривати постійно? Я хочу жити разом із дітьми, але розумію, що їм там буде краще, ніж зі мною на орендованій квартирі.
Вже думаю, можливо, треба було відмовитися від цих аліментів, тим більше, що й гроші невеликі, але тепер уже пізно.
Коли Наталя Петрівна набирала номер районної опіки, її пальці тремтіли й ковзали по екрану смартфона.…
Маргарита заповзято терла щіткою підлокітник старого дивана, намагаючись вивести невидиму пляму. Вона завжди хапалася за…
Вдихаючи на повні груди солоне, настояне на степових травах повітря, Денис стояв на дерев’яному ґанку…
Усе почалося з поїздки до свекрухи в гості. Спершу Марія не надала цьому жодного значення:…
— Біжимо, кажу, біжимо! Бо твої тітоньки зараз усе до рук приберуть, і оком не…
— Мамо, персики будеш? — Нащо ти взагалі їх притяг? — роздратовано відмахнулася Любов Петрівна.…