Пишу цю сповідь і розумію, що цей хрест я нестиму все життя. Розплата за помилки відбувається миттєво – тепер я відчула, що таке пекло, біль у душі, розбите серце.
Я закохалася по-справжньому щиро. Він просто незвичайний, я ніколи не зустрічала таких людей, своїх людей.
Він розумів мене з півслова, відчував мій настрій навіть за текстовими повідомленнями. І я втратила його з вини. Почну з того, що я закохалася в чоловіка, який одружений, а отже, мій заборонений плід. Але серцю не накажеш. Люблю його досі, не знаю, як жити – живу, виживаю.
Якби я могла все змінити, я б змінила своє життя. Але я боялася, думала не про себе, весь час вигадувала причини. У мене був шанс жити з ним із моєю донькою, але тут було два варіанти, або думати про себе, або про дочку. Я подумала про неї, адже їй наші стосунки були б стресом. Я не наважилася і нічого не зробила.
Як то кажуть, живемо один раз. Так, це так, і від життя треба брати все, теж правильно, але не просто все це. А тепер страждаю дуже, усі думки про нього. Весь час думаю, як би хотіла повернуся час. Але, на жаль, розпач, біль – все, що відбувається, це буде тільки зі мною.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…