Коли Ірина втратила офісну роботу довелося йти на поля та працювати, щоб якось прогодуватися

У лютому відбулися всім відомі події, в країні сталася війна. Вже у березні я потрапила під скорочення. Оскільки отримувала сіру заробітну плату, то про жодні гігантські виплати мріяти не доводилося. Часу на депресію я не мала.

Почала шукати роботу того ж дня. Думала, що зможу швидко знайти роботу з моїм досвідом, але як сильно я помилялася! Резюме вирушали немов у порожнечу. З 20 відгуків у кращому разі приходила одна відмова. В решті випадків не приходило нічого. А після вакансія зачинялася.

До кінця другого місяця мене почало буквально трясти через безгрошів’я. Я проїдала все, що відкладала на ремонт. Влаштувалася тимчасово як різнороб на поля. Чим тільки не займалася, прополюванням, посадкою, сортуванням. Платили того ж дня. Тимчасова робота перетворилася на постійну. Надвечір у мене не залишалося сил. Часто навіть не вечеряла – приймала душ і спати. І лише наприкінці липня запросили на співбесіду до компанії за моїм профілем.

Вже до кінця дня я мала роботу. Я йшла на співбесіду з одним настроєм – влаштуватися на роботу. Я не могла не потрапити на профільну роботу, оскільки втомилася стояти раком на полі по 6-10 годин на день.

Пишу цю нотатку, отримавши повну виплату за відпрацьований місяць. Щаслива, як слон. Раніше я не розуміла, яку я мала класну роботу. Зараз розумію та ціную. Бажаю, щоб ніхто не втрачав роботу і не впадав у відчай. Якщо ви потрапили у скрутну ситуацію, то все нормалізується. Обов’язково нормалізується!