Коли я дізналася, що чекаю дитину, зайшла розмова з мамою про те, куди прописувати дитину, вона мені тоді сказала, щоб ми малюка прописували до чоловіка

Коли я дізналася, що чекаю дитину, зайшла розмова з мамою про те, куди прописувати дитину. Вона мені тоді сказала, щоб ми малюка прописували до чоловіка.

Тому що ніби споконвіку жінка йде в будинок до чоловіка і там народжує дітей, а не навпаки. Я тоді якось не загострила на цьому увагу, не було до того. І ось у розмові знову це питання спливло. І мама мені заявила, що прописувати онука у себе вони з татом не хочуть категорично.

Термін вже дуже значний, дитина буде вже через пару тижнів. Треба сказати, очікування дитини було дуже непростим, весь час на збереженні. Але зараз можна розслабитися. До народження малюка все готово: закуплено речі, зроблено легкий косметичний ремонт у орендованій квартирі, де живемо зараз.

У майбутній дитячій поклеїли світлі шпалери, зібрали ліжечко та пеленальний столик, застелили дитячу білизну. І ось учора мама, оглянувши всю цю пишність, порушила питання про прописку, сказавши, що правильніше з погляду менталітету, прописати дитину у батька. І додала:

«Ми з батьком, може, через три-чотири роки на пенсію вийдемо, квартиру продамо, купимо будинок біля моря. Приїжджатимете до нас у відпустку, онука привозитимете. А продавати квартиру, якщо в ній буде прописана неповнолітня дитина, дуже складно.

Мені так прикро та незручно перед чоловіком. Усі якісь надумані аргументи. Будинок біля моря якийсь раптом виник, у житті таких планів не було, продавати київську квартиру. Та якщо навіть продавати, то весь світ продає з неповнолітніми дітьми, і нічого. Вирішують проблеми.

Тим більше, лише за чотири роки ще. Невідомо взагалі, що буде і як за такої кількості часу. Швидше за все, мамі просто не хочеться прописувати внука, і все.

Хоча з його батьками та сама історія. Свекруха заявила, щоб дитину ми прописували до мене, щоб я не могла претендувати на їхню нерухомість у разі розлучення. Батьки чоловіка – люди дуже заможні. Вони мають кілька квартир, котедж, три автомобілі.

Вони займаються бізнесом, мешкають у великій квартирі, де і прописаний мій чоловік. Теоретично, туди ж разом із батьком має бути прописана і дитина, що народилася, але його бабуся напередодні заявила сину, щоб він не надумав цього робити.

Вони з батьком категорично проти. Сказала: мало що! Ви розлучитеся, а ми потім із батьком бігатимемо по судах. Неповнолітнього виписати ще не так просто». Чоловік відповів, що ми не збираємося розлучатися, та й прописка зараз просто формальність.

Але свекруха вперлася: «ось і прописуй до тещі, якщо це формальність». Мені хочеться нагадати нашим батькам, як вони обурювалися, що ми вже п’ять років у шлюбі, а дітей немає. Ось тепер буде, але їм не треба.

За законом, загалом ми можемо прописати дитину кожен у себе, не питаючи дозволу. Але це означає скандал або з однією або з іншою мамою. Та й принизливо це все. Як вчинити у такій ситуації?