Коли я виходила заміж, батьки не схвалили мій вибір, батько сказав, що цей хлопець мені не пара, я не могла зрозуміти, про що він каже, образилася і всупереч батькам дала згоду на шлюб, лише проживши із чоловіком п’ять років, я зрозуміла, що мали на увазі мій батько та мати, так я дізналася, що у відносинах між людьми є соціальні ліфти, значення яких не можна ігнорувати

Коли я виходила заміж, батьки не схвалили мій вибір. Батько сказав, що цей хлопець мені не пара. Я не могла зрозуміти, про що він каже. Образилася і всупереч батькам дала згоду на шлюб. Лише проживши із чоловіком п’ять років, я зрозуміла, що мали на увазі мій батько та мати. Так я дізналася, що у відносинах між людьми є соціальні ліфти, значення яких не можна ігнорувати.

Прикладом соціального ліфта вважається успішний шлюб. Це коли чоловік і дружина займають однакові позиції у суспільстві, на роботі й рівні за статусом. У цій ситуації один із них зміг «дорости» до рівня іншого. Але все це я дізналася надто пізно для себе. Мене просвітила подруга, яка розповіла, що соціальні ліфти є не лише у шлюбі, а й у релігії, освіті.

Я зрозуміла, що не обов’язково бути заможною, важливо вийти заміж за заможну людину і піднятися до її рівня. Саме тому такий шлях називають ліфтом. Людина ніби їде вгору соціальними сходами. Моя начальниця з інтелігентної родини. Її дідусі та бабусі, а також батьки обіймали керівні посади та були науковими співробітниками. Відповідно обидві її дочки успадкували таке становище. Їм не потрібно вибиватися в люди із самих низів. У них спочатку була можливість досягти успіху, зробити кар’єру.

Майже також було і в мене. Батько викладач вузу, мама директор гімназії. Відповідно, я здобула вищу освіту. Але познайомилася з хлопцем не зі свого середовища. Я не хочу казати, що колишній чоловік був гірший за мене, просто він по-іншому дивився на світ. Він шанував робітничі професії, пишався тим, що він звичайний будівельник.

У нас різні інтереси у житті, тому часто виникали сварки. Чоловік любив дивитись примітивні серіали, а я читала історичну літературу. Ось тут і виявилося те, що мама називала мезальянсом. Чоловік жив у купленій моїми батьками шикарній квартирі та сприймав це як належне.

Останньою краплею було те, що він назвав моїх батьків ледарями, які даремно отримують пристойну зарплату. А ось його батьки трудівники, тому й живуть у злиднях. Він не розумів, що в житті потрібно чогось прагнути, розвиватися. Моя бабуся його не любила і казала, що він потрапив із «бруду до князів». Це також свого роду опис соціальних ліфтів.

У нас дійшло до того, що мені стало соромно ходити з ним у гості до своїх друзів. Подруги усі казали, що він мені не пара. Я й сама це вже зрозуміла. Вирішила розлучитися, поки немає дітей. І не шкодую про це. Зараз я одружена вдруге. З чоловіком любимо мандрувати, відвідуємо виставки, музеї. Щоразу ловлю себе на думці, щоб сказав мій чоловік, дізнавшись про це. Він завжди вважав, що театри та музеї – марна трата часу. Я бажаю йому щастя та знайти дівчину свого рівня.