Коли зустрів Олю, одразу вирішив, що це моя майбутня дружина, вона успішна, директор рекламного агентства і на 13 років старша за мене, але не в грошах тут справа, я сам забезпечений і самодостатній, просто я полюбив її з першого погляду

У нашому суспільстві склалася думка, що чоловік обов’язково повинен бути старшим за жінку або хоча б одноліткни. Я якраз виняток із правил, чим дуже здивував друзів і засмутив батьків.

Так їх розсердив, що вони навіть перестали зі мною спілкуватися. Сказали, що я їх зганьбив.

А друзі беззлобно посміюються і кажуть, що не чекали такого від мене. У мене вища освіта, працюю, сам себе забезпечую.

У батьків грошей ніколи не просив, ще й їм допомагав. Вони пишалися таким сином, який досяг всього сам, оскільки сім’я в нас ніколи не була багатою. Навіть можна сказати, бідна.

Мати працює вихователем дитсадка, батько водієм. Їхні зарплати ледве вистачало прожити.

Підробляти вони, як інші батьки або поміняти роботи не хотіли, але ж я їх не дорікав цим! Не ставив за приклад маму мого друга, яка зі звичайного інженера перевчилася на бухгалтера і досі працює в іноземній компанії.

У мого друга завжди було те, про що я навіть мріяти не смів. Велосипед я собі купив, коли на першому курсі знайшов підробіток.

З дівчатами зустрічався, але робити серйозного кроку не поспішав. Але коли зустрів Олю, одразу вирішив, що це моя майбутня дружина.

Вона успішна, директор рекламного агентства і на 13 років старша за мене. Але не в грошах тут справа, я сам забезпечений і самодостатній, просто я полюбив її з першого погляду.

Вона розлучена, дітей немає і не було. Ми одразу розписалися і почали жити разом.

Хотів познайомити її з батьками, але вони обізвали її старою. Вирішив, що поки що не варто.

Нашій родині вже п’ять років. Я щасливий, ми із дружиною завжди на одній хвилі.

Ми маємо про що поговорити, ми ділимося робочими моментами. Зі ровесницями я слухав тільки про пости в соціальних мережах, про подружок, які не вміють одягатися і відсталих від життя батьках. Нудно.

Дружина не виглядає на свій вік, вона енергійна та впевнена в собі, не прагне накачувати губи гіалуронкою та фарбувати брови у два пальці завтовшки. Наше сімейне щастя затьмарює ставлення моїх батьків до Олі та до мене.

Це мене дуже турбує та засмучує. Я з ними спілкуюся, хоч і складно витримувати безпричинну неконструктивну критику на адресу дружини, яку вони, до речі, ніколи не бачили.

Постійно кажуть, що одружись я з молодою дівчиною, як усі нормальні хлопці, вони вже онуків би няньчили. Оля не може мати дітей по стану здоров’я, тому вони й розлучилися з колишнім чоловіком.

Я хочу дітей, але змирився, оскільки не вважаю, що діти єдиний та обов’язковий сенс життя. У мене є кохана жінка, і мені цього достатньо. Але хотілося б, щоб близькі мені люди приймали та поважали мій вибір.

You cannot copy content of this page