Categories: Життєві історії

Квартира вже вбивається на рівні капітального ремонту, коти забруднюють щілини між плінтусами своєю сечею, систему вентиляції та все інше. Від мами стабільно смердить котячою сечею, вона вже цього давно не відчуває

xr:d:DAD-OgJlMQo:2419,j:4252947870554818065,t:24040514

Справа в тому, що моя мама приносить у будинок кішок. В результаті наша, цілком упорядкована двокімнатна квартира, перетворилася на притулок для безхатьків.

Все обдерте, обгризено, загажене тваринами. Кілька років тому не витримали з чоловіком і зробили мамі ремонт, на сьогоднішній день від цього ремонту нічого не залишилося.

Мама вже літня, стежити за тваринами намагається, але встежити до ладу не може, у нас живуть шість кішок. У такому віці людині важко встежити за чистотою і без тварин, а з тваринами це просто морок.

Квартира вже вбивається на рівні капітального ремонту, коти забруднюють щілини між плінтусами своєю сечею, систему вентиляції та все інше. Від мами стабільно смердить котячою сечею, вона вже цього давно не відчуває.

Ціною неймовірних зусиль нам вдалося вмовити маму прилаштувати кудись трьох кішок, але сама вона їх прилаштовувати не хоче, а я намагаюся, але ніхто не хоче брати невихованих дорослих безпородних тварин. Що робити – не знаю.

Ремонти кожні 2 роки ми не потягнемо ні фізично, ні тим більше, фінансово. Все частіше буває думка віддати кішок на платну перетримку і більше їх звідти не забирати.

Не знаю чи правильно так вчинити. Але разом з тим, який із цієї ситуації знайти вихід.

Solomiya

Мені подобається знайомитися з життєвими історіями інших людей. В такі моменти розумієш, скільки різних життєвих ситуацій, в кожного своя доля, й така цікава. Але перечитавши купу відвертих зізнань я зрозуміла одне — ніколи не пізно щось змінити у своєму житті на краще.

Share
Published by
Solomiya
2 роки ago

Recent Posts

— Не дзвони мені рівно три дні. І якщо не передумаєш, тоді підемо до РАЦСу. Они стояли в напівтемному під’їзді, як справжня закохана пара, і в дівчини просто паморочилося в голові від щастя

Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…

1 день ago

— А за Мартина… То окрема розмова. Бережи його, Вадиме. Він для мене зараз — найдорожче, що лишилося на цьому світі. Відчуваючи неминучу розлуку, кіт ображено закліпав бурштиновими очима. Він підійшов, міцно притиснувся до Олиної ноги й обвив її хвостом, ніби благав: «Не йди. Тільки не туди

Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…

2 дні ago

— Завтра ж махнемо з ним на річку з вудками, там і поговорю. — Еге ж, потрібна йому твоя риболовля! — мати, здавалося, вирішила добити сина до кінця. — Вони з Євгеном Миколайовичем у справжні походи ходять! З наметами, з казанками. Поки ти там гроші заробляєш, хлопчина росте без батьківського плеча. А дитині ж не купюри потрібні, а тепло

— Сидиш там по своїх заробітках, копійку до копійки складаєш, а тут твій рідний син…

2 дні ago

Привіз, мовляв, Васько якусь дівку з нарощеними пазурами і губами, як у качки. Сидить та панянка і вимагає, щоб її поїли й годували. І не чим-небудь, а міськими харчами! Сказала, що пирогів не їсть, а тільки «пітцу» якусь, і щоб «ролі» їй замовили. А верещить так, що в баби аж голова розболілася

— Ритко, ти чула? Твій Васько з міста молоду жінку привіз! Таку кралю, зовсім дівча!…

2 дні ago

Хтось їв оселедець із шоколадом, хтось — крейду закушував лимоном. Здавалося, що «під прицілом» може опинитися кожен. Навіть сам директор відтепер ходив попід стіночкою і нервово озирався

Крутишся собі роками в одному ритмі, дім — робота, робота — дім, і здається, що…

2 дні ago

— Кого ти в мою хату привів?! У труні я бачила таку квартирантку! Хай котиться у свою Полтаву, ніякої вдячності, ніякої поваги! — кричала свекруха

— Вона що, остаточно з глузду з’їхала? — крізь сміх обурювалася подруга, яка завітала на…

2 дні ago