Я покохав. Спочатку вона не звертала на мене уваги. Шансів у мене було мало, але я заможний і можу собі багато чого дозволити.
Подарунки, квіти, поїздки зламали її опір, і ми почали зустрічатися, а потім Люба погодилася вийти за мене заміж. Я не міг нею намилуватися — як природа може створити таку досконалу красу!
Та не лише я — усі чоловіки не відводять від неї очей, і їй подобається така увага. Люба – професійна фотомодель, яка часто їздить на фотосесії. Мені приємно, що її фотографії публікують у журналах.
На фото вона навіть красивіша, ніж у житті — професійні фотографи вміють творити дива. Є в неї улюблена шкільна подруга Світлана.
Мешкає в іншому місті. Вона заміжня, має дитину. Моя дружина часто їздить до неї, вони, як сестри. І Світлана з сім’єю буває у нас — хороша, мила сім’я.
У нас немає дітей. Не дивлячись на те, що я не раз скидав їй посилання на сайти для мам, Люба говорила, що поки вона молода та красива, треба працювати, реалізовувати себе та заробляти гроші. Вік фотомоделі короткий.
Коли вона перестане працювати, то подумає про дитину. Я кажу їй, що моїх грошей вистачить нам з лишком, але дружина хоче бути незалежною та затребуваною. Я пишаюся, що вона в мене така красуня та розумниця.
Треба сказати, що вона заробляє теж добре. Хоча, при моїх грошах, могла б взагалі не працювати, але її прагнення самій заробляти викликає у мене повагу.
Нещодавно Люба сказала, що Світлана захворіла, і їй потрібно поїхати до неї, допомогти і побути з дитиною. Сказала, що пробуде там тиждень.
Весь час дзвонила, казала, що дуже нудьгує. Потім сказала, що Світлана ще нездорова і їй доведеться затриматися ще на тиждень, бо треба господарювати, займатися дитиною. Казала, що їй дуже нелегко.
Але нарешті дружина повернулася. Свіжа, життєрадісна, що мене трохи здивувало, важко залишатися такою доглянутою, займаючись господарством та дитиною. Я тоді ще подумав, що справжню красу ніякі труднощі не зіпсують.
Люба поїхала на чергову фотосесію, після якої у неї з’явилося грошей більше, ніж зазвичай. Я здивувався великому гонорару. Вона посміхнулася і жартівливо сказала: «Бачиш, яка я потрібна? Ось за це платять».
Через деякий час мені прийшла бандероль. У ній був журнал із відвертими фото. Я почав його гортати і відчув, що фарба сорому заливає моє обличчя.
Головною героїнею була моя Люба. Так, вона була чарівна, гарна, з чудовою фігурою. Там була записка, в якій було написано, що таку ж бандероль отримають усі мої друзі та родичі.
Зрозуміло, що Люба їздила не до Світлани, а на ці зйомки. До цього я завжди довіряв дружині та ніколи її не контролював. Зателефонував Світлані, запитав, як вона почувається. Вона здивувалась і сказала, що нормально.
Я дочекався вдома дружину і після вечері запитав її, як у Світлани справи, як її здоров’я? Відповідь була, що краще, що вона нещодавно дзвонила Світлані.
Після цього я поклав перед нею журнал і записку. Була німа сцена. А в мене в цей момент руйнувалося все. Негарних сцен не було, я тільки сказав: «Іди, я не хочу тебе більше бачити. На розлучення подам сам».
Ось така життєва історія про сімейне життя забезпеченого чоловіка з гарною жінкою. Навіщо вона це зробила, чого їй не вистачало? Я й досі не розумію.
