Я знаю, що в мене проблема з вагою і мені не подобається, коли всі знайомі постійно мені про це нагадують. Я втомилася відповідати, що я знаю, що мені потрібно трохи схуднути, хоча б кілограмів десять скинути, що я пробувала це зробити і не один раз, що сиділа не на одній дієті і регулярно роблю вранці зарядку.
І чомусь ніхто з них не замислюється, що може зайва вага у людини – це не обов’язково означає переїдання, а якісь проблеми з гормонами, наприклад. Коли підлеглі шепочуться за моєю спиною, розмірковуючи, чи вийду я заміж чи ні з такою фігурою, до речі мені 32 роки, то мені, звичайно, це не може подобається.
Але в той же час, хочеться багатьом з них сказати, що я багато досягла в житті, у мене дві вищі освіти, і це я начальник, а не вони. І від мене залежить, чи будете ви зубоскелити за моєю спиною тут чи завтра доведеться шукати нову роботу.
Люди, за великим рахунком, не цінують те, що мають, тому так поводяться. А заміж мені і самій поки не дуже хочеться, я вільна від побуту, від дитячих примх і проблем з ними, я можу собі багато дозволити, в тому числі і відпочинок на престижному курорті.
Я регулярно оновлюю свій гардероб, а не витрачаю гроші та час на сім’ю. Мої заміжні подруги спочатку шкодували мене, як так, що я досі одна, а роки йдуть, але іноді вони все-таки зізнаються, що часто бувають моменти, коли вони мені заздрять, і навіть готові помінятися зі мною місцями.
Окрема розмова – мої батьки. Мама постійно дивиться на мене зі жалістю і вже знає, що я не люблю розмови на тему: «у твоїх подруг уже діти до школи пішли», тільки зітхає.
Я розумію, що їй теж, як і мені набридло вже відповідати на запитання знайомих, чому я досі одна, тим більше що я в сім’ї єдина дитина, і батькам більше нема від кого чекати онуків. Іноді мені здається, що у оточуючих мене людей не має своїх турбот і проблем, і вони вирішують мої.
Можна подумати, що заміж виходять лише стрункі, молоді та гарні. Так і хочеться сказати, озирніться навколо і не судіть про людину тільки за її зовнішністю.
