— Ну, якщо не знати передісторію, то можна подумати, що я просто заздрю і вважаю, що свекруха нам щось винна, а все трохи не так, – розповідає Яна.
Яні 28 років, вона 5 років у шлюбі, є син, якому зараз 2 роки та 8 місяців. Родина живе у крихітній квартирі-студії, яку дочці купили до 20-річчя її батьки. Купили в борг, але перед одруженням Яни закрили його і оформили офіційно на дочку.
— Звісно, їм не хотілося, щоб вони свої вкладення витратили в моє спільне майно з чоловіком, – каже Яна. – Мама завжди каже, що саме для жінки важливіше мати свій кут, ніж для чоловіка. За нашої статистики розлучень, коли діти залишаються з мамою, йти з дитиною в нікуди або ділитися з колишнім чоловіком – невелике задоволення.
Яна про розлучення не думає, чоловік її влаштовує, та й жінка розуміє, що поодинці вона не витягне свою дитину. Навіть із аліментами. Хлопчик зʼявився, коли дівчина досягла всього 29-го тижня, з невеликою вагою та численними проблемами. Тоді взагалі ніхто не вірив, що дитина виживе.
Але, дякую лікарям, які довго і трепетно виходжували дитину, все склалося більш-менш благополучно. Якщо не вважати того, що деякі проблеми дитини не вирішеними так і залишилися і, ймовірно, залишаться такими й надалі.
— Ми просто прийняли їх та вчимося з ними жити далі, – каже Яна. – І, зрозуміло, у дитячий садок наш син не піде, мінімум, до школи я сидітиму з ним удома, а далі – буде видно. Віддалена робота?
З таким малюком це непросто, зараз, принаймні. Є оптимістичні новини, але ми боїмося наврочити. Загалом, живемо ми тяжко.
Найбільше Яна переживає про те, що у них із чоловіком не виходить накопичити на житло побільше. З однією зарплатою, та з дитиною, якій потрібне лікування та реабілітація, збирати – не варіант, а в студії через лічені роки стане тісно. Незручності і зараз є.
Тим образливіше молодій жінці те, як вчинила із сином свекруха.
— На момент нашого знайомства у чоловіка жива була бабуся, мати свекрухи, яка завжди казала, що спадок залишить онуку. І залишила б, я вважаю, що свекруха її просто обдурила. Літня людина, жодних законодавчих нюансів вона не знає, а тут прийшла дочка, яка дізналася про моє існування і відмовила маму заповіт писати, – злиться Яна.
Які знайшла свекруха слова для хворої матері – тепер уже не дізнаємося, чоловікові Яни бабуся сказала незадовго до того як її не стало сама, що вони з донькою домовилися: успадкує все саме дочка, а онукові вона квартиру просто подарує.
— Бабусі не стало через кілька місяців після нашого весілля, ми вже влаштувалися в моїй студії. Ну і мама чоловіка сказала, що ось зараз не будемо все переоформляти, тим більше, що нас із чоловіком лише двоє, а потім вона виконає те, що обіцяла, – розводить Яна руками. – І навіть було озвучено, коли настане це міфічне “потім” – коли в нас намітиться поповнення у сімействі.
Яна була в положенні, потім у неї трапилося все передчасно, а коли малюк ще був у лікарні, молода мати дізналася про те, що мама чоловіка бабусину квартиру просто продала і ні, не для того, щоб вручити синові гроші.
— Я навіть думати не хочу, що свекруха сподівалася на те, що дитини ось у цей конкретний момент у нас не буде, – каже Яна. — У мене взагалі думок не було на той момент ніяких, тільки про сина. Решта проходили повз мене. І ось, сина виписують, свекруха нам дарує хорошу коляску і повідомляє про те, що вона зняла собі квартиру тимчасово, тому що в її двокімнатній зараз триває ремонт! Де гроші взяла? Правильно вона продала спадкову квартиру.
Першим поривом Яни, коли вона усвідомила, як жорстко кинула свекруха свого сина, було спустити подарунок свекрухи зі сходів, потім розум узяв верх – грошей у них ще довго буде не багато, та й надія була, що якусь частину свекруха синові віддасть , не може все піти в ремонт.
— Робила, та ще й сину постійно скидала: ось плиточка, ось ламінатик, ось шпалери, а ось я нові меблі придивилася, треба ж в оновлений інтер’єр нову кухню та спальний гарнітур, – згадує Яна. – Але я й тоді ще чекала, що ми матимемо гроші на перший внесок. Так, ми могли б купити житло, здати його, продовживши спочатку жити, де жили. Кредит б сам себе не виплатив. Це, звичайно, з боку свекрухи було б дурість, бо одна справа, коли чоловік мав би в одноосібній власності квартиру, а інша – перший внесок в спільну, але я й подумати не могла, що замість житла чоловікові дістанеться лише візок для дитини .
Чоловік із мамою неодноразово говорив, вона обіцяла грошей дати і нічого не давала. Свій ремонт вона пояснила тим, що близько пенсія, а на пенсії вона точно не зможе нічого оновлювати і купувати собі нові меблі та техніку.
А потім взагалі показала синові дулю, мовляв, ти ж не під мостом живеш, гроші мої, чому я повинна щось давати, мені і на старість відкласти треба, куплю собі однокімнатну буду здавати. Чоловік тоді на маму розсердився, але що скажеш? Мати її, заповіту не було, спадок отримано відповідно до закону.
— Той перший ремонт – це був жах жахливий, – каже Яна. – Все кричуще, позолота з мармуром, меблі з різьбою. Дорвалася, називається. Я все чекала, коли свекруха квартиру придбає, але не дочекалася, натомість нещодавно ми дізналися, що свекруха знову живе на квартирі, бо в неї йде ремонт! Тобто вона продовжує витрачати ті гроші на свої потреби.
Справа була така: на жіночій день вирішило подружжя проїхати по мамах і привітати тих зі святом. Яна збиралася тільки до своєї, стосунки зі свекрухою у неї погані: невістка не може пробачити їй того, як вона вчинила з власним сином, та й взагалі не склалося, до онука вона байдужа, невістку вважає винною в тому, що зʼявилась на світ не зовсім здорова дитина .
— Сиділи у моєї мами, чоловік зателефонував своїй і сказав, що заїде її привітати, тут і з’ясувалося, що мама чоловіка знову живе на орендованій квартирі – ремонт вдруге за неповних три роки робить! – обурюється Яна. – Чоловік усе зрозумів, кинув слухавку, вітати її не поїхав. А через кілька днів вона сама сина набрала, спробувала порозумітися:
— Та просто це ж був жах, що мені зробили! Цілковита несмак, а тепер над проектом дизайнер працював, має бути все дуже гарно. Дороблять до літа, запрошу вас в гості.
Дизайнер, новий ремонт, орендована квартира, потім підуть нові меблі – і Яна, і її чоловік вважають, що від грошей, виручених за продаж бабусиної квартири вже мало що залишилося. А якщо й залишилося, хто заборонить свекрусі робити затишок, затіявши нову перебудову квартири в найближчому майбутньому.
— І виходить, що у моїй студії ми застрягли надовго, – сумує жінка. – Батьки мої, звичайно, натякнули, що вони, після виходу на пенсію, можуть перейти до студії, а ми – до їхньої квартири. Але мені так совість не дозволить зробити, як так, двоє людей похилого віку в тісній студії? І до пенсії їм десяток років ще… І потім, навіть за такого розкладу, у чоловіка у власності знову нуль квадратних метрів.
Жінка не розуміє, як так можна обійтися із власним сином, взяти та обдурити.
І його, і матір свою. У бумеранг Яна не надто вірить.
Сказати свекрухи про склянку води у старості? До цього ще багато років, ще невідомо, як воно все складеться.
А що ви скажете?
