Мені 19 років, у мене є син, якому лише 1 рік, його батько так і не знає, що він народився. Це вийшло випадково на корпоративі. Я як дізналася, що чекаю дитину, одразу звільнилася і більше його не бачила. Довго мучилася із запитанням сказати чи ні.
Але ще й боюся, він із багатої сім’ї, а я просто звичайна. А що коли він забере сина? Через деякий час я знайшла іншого хлопця, зараз разом живемо на орендованій квартирі. Він працює зварювальником. Я ж, коли хотіла піти на роботу, дізналася, що знову чекаю дитину.
Термін не великий, тижнів зо три, і ось що робити, розуму не докладу. Залишити дитину, але мучать сумніви, а чи не кине він потім мене? А як житимемо далі? Чи витягне він один нашу сім’ю? А якщо позбавлятися від цього, то також складно. Адже всі знають, який це гріх.
Але й жити у злиднях із двома дітьми, теж особливо бажання немає. Хоча хлопець і радий і розписатися пропонує. Але тоді знову потім переїзд та орендована квартира. Не знаю, чесно, так утомилася від цих думок.
— Ти як хочеш, а я ні забути, ні пробачити її не можу, — каже…
— Ми могли б зустріти Новий рік разом, — несподівано для себе промовила Ольга й…
— Тепер Валера істерики їй влаштовує, каже, що дозрів для шлюбу, що хоче весілля й…
— Ти це що собі дозволяєш? Валентина Сергіївна завмерла на порозі, стискаючи ручки сумки-холодильника. Усередині…
Валерія нещодавно від чоловіка пішла. Їхній спільній дитині зараз рік і вісім місяців, але просто…
— Вигребли вже все до останньої копієчки. Усі: і молоді, і свати, і ми з…