У нашому місті квартири подешевшали, дуже складно мені було купити по черзі в гуртожитку секції, в одній секції 3 кімнати та в іншій 3 кімнати, останню кімнату купила у 2012 році, і вийшла одна секція як повноцінна двокімнатна квартира, тоді мені було 53 роки, тепер ці кімнати знецінилися утричі, син написав не хочу тебе знати, ти мені не мати, а куди мені подітися у 61 рік

У мене чоловік розбився на мотоциклі, коли синові було 2,5 місяці. На той момент у мене не було житла, і я продовжувала винаймати часний будинок. За несплату оренди господиня витягла все у двір під дощ, всі меблі зіпсувалися, залишився лише холодильник.

Дуже було складно та важко, без житла та без роботи. Незабаром сина влаштувала до дитячого садка, а сама пішла працювати. Працювала у трьох місцях, щоб було на що існувати. Заміж не вийшла, боялася, що синові буде погано.

Сам він одружився у 18 років, а через 12 років розлучився, поїхав з країни, там зустрів жінку і почали жити там же, з’явилася дитина. З цього моменту він став егоїстом, приїжджаючи, не давав дивитися через інтернет на онучку.

Незабаром і його дружина почала мене звинувачувати в тому, що я живу в хороших умовах, а вони винаймають квартиру. Син вимагає, щоб я продала своє житло та допомогла їм купити квартиру.

У нашому місті квартири подешевшали. Дуже складно мені було купити по черзі в гуртожитку секції, в одній секції 3 кімнати та в іншій 3 кімнати. Останню кімнату купила у 2012 році, і вийшла одна секція як повноцінна двокімнатна квартира.

Тоді мені було 53 роки. Тепер ці кімнати знецінилися утричі. Син написав: не хочу тебе знати, ти мені не мати. А куди мені подітися у 61 рік? Про це ніхто не думає, ні син, ні невістка. Як бути далі?