Мені 30 років. Неодружений, є квартира, престижна робота, чудова машина. Не зловживаю напоями, займаюся спортом та непогано виглядаю. Мені ніколи не важко було познайомитися з дівчиною, ще вчора я підтримував спілкування з трьома.
Усі молоді, дуже гарні, одружуйся, не хочу. Листувався, телефонував, зустрічався, але недавно мені подзвонила дівчина, з якою ми зустрічалися кілька років тому. Я був дуже здивований і радий цьому дзвінку, бо кохав її. Навіть не пам’ятаю, як і через що ми розлучилися.
Весь цей час ми не знали нічого одне про одного. Зустрілися, розмовляли. Вона вийшла заміж, є дитина, але у шлюбі нещаслива. Як виявилось, мої почуття до неї не охолонули, як і її до мене. Загалом закрутилося-закрутилося знову. Так я став коханцем.
Я справді хочу створити з нею сім’ю. Мене нічого не бентежить. Ніколи не був такий впевнений у своєму рішенні та виборі. Вона думає про розлучення, але поки що не може цього зробити. Причина, яку називає мені не зовсім зрозуміла.
До того ж, зараз вона поїхала в іншу країну, де живе з чоловіком. Я дав слово, що чекатиму на неї. Розумію, що це звучить дивно. Але якщо я дав слово, обов’язково його дотримаю. Я чекатиму на неї. І вона чудово знає, що я людина слова. Іронізую і жартую над самим собою, що я, як Хатіко.
І ось я тут один у підвішеному стані. Немає жодної ясності. Не дістати до дна і зробити ковток повітря, а всередині все палає. Що мені робити?
Дарина та її родина живуть у невеличкому місті, районному центрі. Тут є кілька багатоповерхових мікрорайонів,…
Раннього зимового вечора тротуаром спального району міста йшла висока жінка. Надворі ще було видно, і…
Ми з дружиною переїхали до цього будинку зовсім нещодавно — не минуло й року. Так…
Наближався Новий рік, і в домі, як завжди, панував передсвятковий гармидер. Дружина вже кілька днів…
— Так мені й сказали, що я просто хотіла собі голову розвіяти, чого в сестри…
— Мені двадцять п’ять років, а з десятирічного віку я жила з бабусею по батьковій…