Я одружена, є діти, Лера, моя подруга, у розлученні, дітей немає. Та й заміжня вона побула всього рік. Після розлучення намагалася влаштувати своє особисте життя, але їй зустрічалися лише одружені чоловіки, тому вона обрала оригінальний спосіб знайомства, чим мене здивувала.
Подруга розповіла, що реєструвалася на сайті знайомств не для пошуку майбутнього чоловіка, а просто для особистої вигоди. Розчарувалася у чоловіках, тому після знайомства призначає перше побачення у пристойному ресторані. Звичайно, чоловік навіть середнього достатку не може відмовитися, щоб не відштовхнути дівчину своєю скупістю та обачністю.
Після ресторану, Валерія запрошує на завтра хлопця до себе додому, обіцяє веселе проведення часу, сказавши, що адресу не дає, а зустріне його біля метро. Звичайно, жодної зустрічі не відбувається, подруга відключає телефон і знайомиться з новим хлопцем.
Я сказала, що це просто непорядно з її боку, та й заміж вона ніколи не вийде, але Валерія у відповідь показала подарунки, які їй дарували. Не всі ж таки на побачення з квітами приходять. Не кажучи вже про те, що подруга побувала в багатьох ресторанах, і як вона каже, відчула себе людиною, адже сама вона не може дозволити собі відвідування навіть пристойного кафе, не те що ресторану.
Але я все одно не можу її зрозуміти, як можна з чужою людиною провести вечір у ресторані, хай там навіть смачна їжа та приємна атмосфера. Та й не голодує ж вона, щоб так поводитися!
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…