Мені 30 років. Неодружений, є квартира, престижна робота, чудова машина. Не зловживаю напоями, займаюся спортом та непогано виглядаю. Мені ніколи не важко було познайомитися з дівчиною, ще вчора я підтримував спілкування з трьома.
Усі молоді, дуже гарні, одружуйся, не хочу. Листувався, телефонував, зустрічався, але недавно мені подзвонила дівчина, з якою ми зустрічалися кілька років тому. Я був дуже здивований і радий цьому дзвінку, бо кохав її. Навіть не пам’ятаю, як і через що ми розлучилися.
Весь цей час ми не знали нічого одне про одного. Зустрілися, розмовляли. Вона вийшла заміж, є дитина, але у шлюбі нещаслива. Як виявилось, мої почуття до неї не охолонули, як і її до мене. Загалом закрутилося-закрутилося знову. Так я став коханцем.
Я справді хочу створити з нею сім’ю. Мене нічого не бентежить. Ніколи не був такий впевнений у своєму рішенні та виборі. Вона думає про розлучення, але поки що не може цього зробити. Причина, яку називає мені не зовсім зрозуміла.
До того ж, зараз вона поїхала в іншу країну, де живе з чоловіком. Я дав слово, що чекатиму на неї. Розумію, що це звучить дивно. Але якщо я дав слово, обов’язково його дотримаю. Я чекатиму на неї. І вона чудово знає, що я людина слова. Іронізую і жартую над самим собою, що я, як Хатіко.
І ось я тут один у підвішеному стані. Немає жодної ясності. Не дістати до дна і зробити ковток повітря, а всередині все палає. Що мені робити?
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…