Мій ноутбук зламався, я запозичила ноутбук чоловіка. Шукала різні сайти про материнство, калькулятори з розрахунком дати появи малюка, тощо. Чоловік знав, що я користувалася його ноутбуком, я в нього запитувала. Одного чудового дня залізла в історію, бо забула назву сайту, і заніміла від його пошукових запитів. Багато людей дивляться матеріали для дорослих, я нейтрально до цього ставлюся. Але запити чоловіка – це просто якись жах: син і мати, мати змушує сина, мати домінує над сином

— Розлучення? – перепитала мама. – Ти ж дитинку чекаєш… Що він зробив? Що зробив цей негідник? Ударив? Зрадив? Рідна моя, не мовчи!

Я не знала, що відповісти. Язик не повернувся озвучити причину розлучення. Не бив, фізично не зраджував, але таке відчуття було, ніби в бруд із головою занурилася. В один момент зникли ті почуття, на яких тримаються стосунки: довіра, повага і любов. Чоловік став для мене гіршим за мерзенного смердючого пияки, який щоранку збирає дріб’язок біля магазину через дорогу. Я свого чоловіка, після того, що сталося, навіть обійняти не змогла, не кажучи вже про все інше.

Одружилися ми рік тому. Свекруха обіцяла, що ляже поперек дороги на шляху весільного кортежу. У чоловіка поведінка матері викликала трепетні почуття, він попросив, щоб я намагалася знайти з нею спільну мову, тому що ми обидві для нього дорогі, і він не хоче непорозуміння у своїй родині. Свекрусі я могла б сподобатися тільки в одному випадку – якби мене не стало. Тоді, можливо, кілька добрих слів на мою адресу було б сказано.

Нескінченні дзвінки з купою запитань: що робив, як попрацював, як додому дістався, чим я його годувала, чи завітає в гості… І нехай ми жили окремо, незрима тінь свекрухи завжди була з нами третьою зайвою.

Я чекала дитину. Чоловік приїхав від матері, і відразу ж завів розмову про тест на батьківство. Він переконав матір, яка наполягала на тесті під час мого положення (а це як ви можливо знаєте, і дуже дорого і шкідливо для дитинки), відкласти його на деякий час уже після появи малюка. Подав це як героїчний вчинок. Хоча про який тест могла йти мова, якщо мій чоловік був у мене першим і єдиним у всіх сенсах цього слова.

Мій ноутбук зламався, я запозичила ноутбук чоловіка. Шукала різні сайти про материнство, калькулятори з розрахунком дати появи малюка, тощо. Чоловік знав, що я користувалася його ноутбуком, я в нього запитувала. Одного чудового дня залізла в історію, бо забула назву сайту, і заніміла від його пошукових запитів. Багато людей дивляться матеріали для дорослих, я нейтрально до цього ставлюся. Але запити чоловіка – це просто якись жах: син і мати, мати змушує сина, мати домінує над сином…

Я блювала, напевно, годину. Це було настільки мерзенне відкриття, що я не відразу усвідомила його своєчасність. Чоловік прийшов із роботи, хотів поцілувати мене в щоку, я шарахнулася від нього і знову пішла блювати. Так гидко було, що словами не передати. Мене нудило просто постійно коли він був присутнім у квартирі.

Моє рішення про розлучення всіх ввело в ступор. Я не змогла назвати причину мамі, як таке можна сказати вголос рідній матері? Чоловікові пояснила причину свого бажання викинути його з мого життя, повідомила про знахідку. Він почервонів і промовчав.

На переривання я встигла, ще трохи і було б пізно. Розумом розуміла, що дитина ні в чому не винна, але як уявила, що моя дитина спілкуватиметься зі збоченцем і його матусею, то знову пішла блювати.

Ось так я розлучилася і позбулася дитини «на порожньому місці», як вважає багато хто. А я врятувала своє життя від мерзенного чоловіка з його огидними фантазіями і свекрухи, яка б не давала мені життя.

Я знаю, що зробила великий гріх… Мені дуже хотілося б почути думку читачів. Але при згадці цього мене й досі аж трусить. В моїй голові це просто не вкладається. Думаю звернутися до психолога. Бо не знаю як далі з цим жити…