Я закохалася у одруженого чоловіка! Не розумію, як таке могло статися, адже цілий місяць я ходила на курси керування автомобілем, і він мене нічим не зачепив.
Звичайний чоловік, трохи за 40 років, невеликого зросту. Але є в ньому щось харизматичне, привабливе. Він виявився моїм інструктором з водіння. І тільки тоді я зрозуміла, що закохалася.
Одного разу після проведення всіх занять та водіння вирішили ми відзначити успіхи. Зібралися деякі інструктори та учні, особливо активні, і я в тому числі.
Трохи випивши, я наважилася, і перша підійшла до нього. З розмови дізналася, що він одружений та має трьох дітей.
Але тут же пожартував, що це не буде забороною випити кави з такою вродливою дівчиною, як я. Із цього моменту у нас все й закрутилося.
Того ж вечора він підвіз мене додому і залишився на ніч. Але з огляду на те, що він одружений, наші зустрічі проходили після його роботи і то в машині.
Містечко маленьке і такого чоловіка через його професію знає багато хто. В одну з останніх зустрічей він погано відгукувався про свою дружину, говорив погані подробиці і тут мене накрило.
Вмить він став мені неприємний. Може жіноча солідарність стала тому причиною, чи страх, що колись і мене майбутній чоловік так само судитиме з коханкою, але я звела всі наші зустрічі до мінімуму, а потім перестала відповідати на його дзвінки, заблокувала.
Швидко ж я прийшла від великої любові до огиди! Але, незважаючи на це, я намагалася побачити його дружину.
Знаючи, де він живе, я в один із вихідних простежила, як вони удвох виходили з дому. Дружина виявилася гарною високою білявкою.
Чому він їй зрадив (може не тільки зі мною), я зрозуміти не можу. Одне для себе усвідомило, що на світі багато вільних чоловіків і не потрібно піддаватися першій закоханості до одружених.
— Дядьку Миколо, мати сарай розбирає. Просила переказати: заберіть пилку, батькову. Каже, вона якраз по…
— Розумію, що це страшні слова. Грішна я, мабуть. Жодна нормальна бабуся такого вголос не…
Я сиділа на кухні, дивилася у вікно і просто не могла повірити, що ці слова…
З самого ранку мрячило так, ніби небо вирішило виплакати всі старі образи. Липкий, нудний дощ…
Зрада рідко вривається в життя з гучним грюкотом дверей і театральними сльозами. Найчастіше вона підкрадається…
Світлана завмерла з ополоником у руці. На плиті тихенько булькав суп, вікна тісної кухні затягнуло…