Я закохалася у одруженого чоловіка! Не розумію, як таке могло статися, адже цілий місяць я ходила на курси керування автомобілем, і він мене нічим не зачепив.
Звичайний чоловік, трохи за 40 років, невеликого зросту. Але є в ньому щось харизматичне, привабливе. Він виявився моїм інструктором з водіння. І тільки тоді я зрозуміла, що закохалася.
Одного разу після проведення всіх занять та водіння вирішили ми відзначити успіхи. Зібралися деякі інструктори та учні, особливо активні, і я в тому числі.
Трохи випивши, я наважилася, і перша підійшла до нього. З розмови дізналася, що він одружений та має трьох дітей.
Але тут же пожартував, що це не буде забороною випити кави з такою вродливою дівчиною, як я. Із цього моменту у нас все й закрутилося.
Того ж вечора він підвіз мене додому і залишився на ніч. Але з огляду на те, що він одружений, наші зустрічі проходили після його роботи і то в машині.
Містечко маленьке і такого чоловіка через його професію знає багато хто. В одну з останніх зустрічей він погано відгукувався про свою дружину, говорив погані подробиці і тут мене накрило.
Вмить він став мені неприємний. Може жіноча солідарність стала тому причиною, чи страх, що колись і мене майбутній чоловік так само судитиме з коханкою, але я звела всі наші зустрічі до мінімуму, а потім перестала відповідати на його дзвінки, заблокувала.
Швидко ж я прийшла від великої любові до огиди! Але, незважаючи на це, я намагалася побачити його дружину.
Знаючи, де він живе, я в один із вихідних простежила, як вони удвох виходили з дому. Дружина виявилася гарною високою білявкою.
Чому він їй зрадив (може не тільки зі мною), я зрозуміти не можу. Одне для себе усвідомило, що на світі багато вільних чоловіків і не потрібно піддаватися першій закоханості до одружених.
«От уже дожився на старість… До власної будки треба городами пробиратися, як тому злодію!» Старий…
Повітря над річкою ніби застигло. Парувало так, що дихати було нічим, а з-за лісу вже…
Я дивилася на годинник і відчувала, як усередині щось обривається, залишаючи по собі неприємну, холодну…
— Ми сваримося не через те, що я зараз сиджу вдома з дитиною. І навіть…
Сергій переступив поріг, старанно роблячи вигляд, що абсолютно тверезий. Але ж хіба жінку, з якою…
«Ну що, Петрівно, здала свою трудову вахту? Хата вже порожня?» — голос моєї двоюрідної сестри…