Я досить чутлива людина, можливо, надмірно. Напевно, це від мами — вона дуже емоційна, недовірлива. В той самий час характер у мене чоловічий — у батька (я вмію брати на себе відповідальність, аналізувати ситуацію, зберігати спокій, мені властива впертість, нонконформізм).
Але переважно моїм вихованням займалася мама, причому надмірно виявляючи свою любов, турботу, придушуючи мою волю. Мені передалися від неї недовірливість і нервозність (крім того, мене довгий час «пресували» у школі та старшокласники, і вчителі).
Також мені дуже важко самому приймати рішення. Раніше мені навіть потрібно було щоразу отримувати схвалення мами. Важливо було почути її «так». Якщо ж вона говорила «ні», то для мене це був психологічний бар’єр, який дуже складно подолати.
І зараз у дорослому віці мені важко почати діяти самому. А коли мама починає щось радити, я дуже дратуюсь.
Водночас у мене проблеми зі спиною, які, напевно, теж діють на нервову систему, і нав’язливі думки (щось на зразок обсесивно-компульсивного розладу).
Грошей на психолога чи психоаналітика поки що немає. Дякую, сподіваюся знайти тут підказку.
Артем, 28 років
(Фото на обкладинці ілюстративне та не має жодного відношення до історіїї).
Коли Оксана вперше переступила поріг сусідського дому з трилітровою банкою теплого молока, вона не знала,…
Наприкінці квітня Ганна Петрівна приїхала до своєї невеликої садиби в садовому товаристві під Черкасами. Як…
Я дивилася на них обох і відчувала, як під грудьми зрадливо завмирає серце. Знаєте, кажуть,…
Я стояла посеред кімнати з тацею в руках і відчувала, як усередині закипає суміш відчаю…
— Бачила сьогодні Наталю, — наче між іншим сказала Олеся, хоча в її голосі аж…
Кажуть, материнське серце бездонне — усе стерпить і все простить. А от моє... моє не…